Микола (гнiвно). А тобi що до того? Не твоє дiло! Коли я тобi такий нелюбий, то не питайся мене нi про що!
Анна (ставить миски на стiл). Ну, коли так будеш зо мною говорити, то певно любiший не будеш.
Мовчанка. Микола тарабанить пальцями по вiкнi, Anna заставляє вечерю. Микола обертається i починає мовчки їсти. Втiм чути стукання до вiкна. Анна здригається, Микола випускає ложку з рук.
Анна. Свят, свят, свят! А се що таке?
Микола. Хтось до вiкна стукає! В таку пiзню годину, в таку негоду - ой, може, яке нещастя!
Голос за вiкном. Гей, люди, створiть, не дайте душi загинути!
Анна. Хтось, певно, з дороги збився. Бiжу створити.
Микола. Анно, стiй! Може, яка зла душа?
Анна. Ба, та що? Дати чоловiковi загибати? Та й що нам зла душа? Взяти у нас нема що, нiкому ми нiчого не виннi, то чого нам боятися? (Виходить. Чути калатання засувiв.)
ЯВА ШОСТА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Украдене щастя» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА П'ЯТА“ на сторінці 3. Приємного читання.