Розділ «ІІ»

Кров кажана

- Пек на проводє… Да… Да, новєнькая, очєнь дажє нічєво… Волоси, бля, огнєнниє, глазіща зєльониє, губи пухлєнькіє, а внізу вопшє, бля, корольок. Шо? Прямо к тєбє? Ну, Цур, ти хотя би раз поступілся. Чьо ето я обор зєл? Ладно, вєду. Как ето бєгом, как бєгом, єслі бєгать дажє наша констітуція запрєщаєт? Вот правєдьом рєфєрєндум на плантаціях, тогда пожалуста.

- Послухайте, - звернулася я до Пека, коли він почепив мобільника на золотий обідок. - У вас тут взагалі яка мова держ… м м м… пекельна?

- Ніяка, - сказав він. - Тут політична нація, хто як хоче, той так і пиз… балакає. Та чи повинно це хвилювати таких вродливих жінок? - Він повернув мене обличчям до себе. - Откуда ето у вас? Откуда ето нєздоровоє пріс трастіє к мовє?

- Я дала обітницю. Сама собі присяглася не робити дві речі.

- Какіє?

- Не любити одним одного чоловіка…

- Ну, ето вам здєсь і нє свєтіт. А шо второє?

- Не розмовляти щурячим голосом.

- Развє рускій язик щурячій?

- Ні, - сказала я. - Але ви російської мови ніколи й не чули.

- Бросьтє, нє ето главноє.

- А що головне?

- Що? - він узяв мене за стан і так притиснув до себе, що я не могла дихнути. - Ось що!

У мене ввійшло не тіло, а розпечений шворінь. Оце він і був, той пекельний вогонь. Я завила від болю, але ще встигла побачити, як насолода спотворює його красиве обличчя. Воно старіло й робилося баб’ячим, і врешті-решт, я розгледіла, що це таки Баба Яга настромила мене на держак мітли і регоче беззубим ротом прямо в обличчя.

Лише два кривих жовтих пеньки по щурячому стирчали в її пащі, і з того чорного дупла виривалося каркання:

- Ур р родіна! Ур р родіна! Ур р родіна!!! Ето он із за тіб’я мєня бросіл…

Сталося. Пекло мого життя наздогнало мене і тут. Я закричала щосили, але в мені вже не було ні сил, ні духу, ні голосу. Усе те проковтнув пекельний жах. Мене з головою поглинула його чорна паща, і, знемагаючи в її лещатах, я тільки чула, як десь далеко далеко глухо зумрить сурма.

Може, то біля воріт раю сурмив тривогу ангел Херувим, забачивши, що до житлища святих наближається хтось із грішників.

10

Я прийшла до тями на твердому ортопедичному ліжку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кров кажана» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІІ“ на сторінці 43. Приємного читання.

Зміст

  • Роман Частина перша

  • І

  • Чстина друга

  • ІІ
  • Частина третя

  • ІІІ

  • 210

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи