Розділ «ДІЯ ДРУГА»

С о л о м і я. Бо я, мабуть, не зумію збрехати. Як почне випитувати, коли заслабли, та як, і що? То я зразу усе й виявлю.

Т е к л я. Та й дурна ти яка! А ти не дивись йому в вічі; як казатимеш, то ховай лице. Мене б послали, я б йому наговорила.

С о л о м і я. Ох, треба ж вже бігти на той шлях.

Т е к л я. Гляди ж, Соломіє! Пам’ятай Харитона!

С о л о м і я. Ох, пам’ятатиму ж, сестричко! Не бійся, вже як-небудь та вибрешусь. От єй-богу, що правда. (Уходить).

Т е к л я (одна). Найкраща послуга з дурних. Що ж би тут таке вдіяти? Що пригадати, щоб панич відсахнувся від Оксани? Як тілько спаде мені на думку, що вона така ж репана мужичка, як і я, та зробиться панею, то так мене й запече. Певно, що вона відьомського кодла і що вона панича якимсь зіллям причарувала. Бо що в неї хорошого? Ні з лиця, ні з росту. Та їй до мене, як курці до пави! Горить моє серце на неї. Пані обіщала мені дати аж півтораста рублів, якщо зумію поробити таке Оксані, щоб вона паничеві остогидла… А я б її радніша струїти, бісову тінь, за те, що вона колись обрекла мене перед цілим парубоцтвом. Одним тілько словом обрізала. Чи не в жидів, каже, ти навчилась притирати буряком щоки? Парубки ухопили мене за руки, стерли свитками краску. Ще відтоді серце моє лютує.

Ява 2

О к с а н а. Здрастуй, Текле!

Т е к л я. Здрастуйте-не застуйте! Спасибі, привітались, доки ще зовсім не запишались.

О к с а н а. Ти, либонь, гніваєшся на мене?

Те к л я. Ба ні! А хоч би й гнівалась, то вам яка печаль?…

О к с а н а. А я вже так скучила за дівчатами! Оце думала на вулицю піти.

Т е к л я. Справді? О, спасибі ж вам, хоч раз на рік і про нас, простих, згадали.

О к с а н а. Правда, що я не часто буваю на вулиці, бо роботи, сестричко, багато на моїх руках. Сама знаєш, що хазяйствечко у нас слава господеві; а що ж, одна у батька, як палець, і в хаті, і в подвір’ї. А сьогодні, сестричко, так чогось мені скучно стало.

Т е к л я. Стало буть, вже вволю начиталися і написалися?

О к с а н а. З якої ж це речі мені викаєш? Чи я тобі тітка, чи дядина?

Т е к л я. А як же я вам можу казати «ти», коли ви баришня?

О к с а н а. Лихо з тобою! Скажи, за віщо ти гніваєшся?

Т е к л я. А буряки у вас родили цього року?

О к с а н а. Що таке?