Розділ «* * *»

Чи того, що й завтра день скінчиться,

що і завтра ніч настане знову,

і подвійно боротьба даремна,

і подвійно розпачлива туга?

Чи не тим так рвуться вгору хвилі,

щоб хоч промінь зоряний вхопити,

що не вірять в перемогу сонця?

Чи не тим вони отак ридають,

що не досить їм розбиту воду

в спадок іншим хвилям полишити,

але шкода й власної краси?

Хоч тремтить ся темрява безмежна,

але хто збагне її тремтіння?

Чи то жах їй лоно протинає

за невічну і недовгу владу?

Чи то тільки заздрощі неситі

на життя, на рух, на силу моря?

Чи то лютість нею б’є запекла

на ту біль, на зорі, на проміння?

Чи то радість хижа, зловорожа,