Розділ «* * *»

До того ж на землі у нас так мало волі,

І без богів начальства в нас доволі…

Тепер питання друге. Далебі,

Повірте слову, мій шановний друже,

Посмертного життя не хочу я собі,

Мені про нього гірше ніж байдуже.

Туманне «там» подобатись не може,

«Загробний світ» спіритський – боронь боже!

Попасти в пекло, може, се й цікаво,

Але воно занадто вже яскраво

Описано у Данта. І, здається,

Я знаю трошки, що то пеклом зветься.

Піти у рай (хто має цю надію!), —

Немає там ні горя, ні зітхання,

Але нема ні дружби, ні кохання, —

Такого раю я не розумію.

Там, крім набожної, нема літератури.

Я ж артистичної, як знаєте, натури,

Поезія виключно релігійна,

Як всяка річ, занадто тенденційна,