Розділ «Частина перша»

– Тебе ж девок нужно было?

– Нету! ты мне поповен покажи!

– А то в нас панянки звуться!

– Так панянков показывай! Всё одно – хлеб и пирог.

Зареготали дівчата і пішли в пекарню, а о. Яким у валькир.

– Гей! дівчата! – сказала паніматка, як ото пішла в валькир регочучись, – вона аж до сестрів прийшла. – Гей, дівчата! – каже, – прислав вам владика богослова!

– С-с! – засичала Орися і закрила лице руками, а Мася байдуже.

– То не для мене, – каже вона. – А гарний він? – запитала.

– Такий гарний, що куди! – заговорила паніматка, – ось ідіть подивіться.

Кинулись вони всі три – бо й Текля побігла – і дивляться в двері. Тимоха якраз личаки скидав.

– Оце-о? – питає Мася.

– Він самий, – відказала паніматка.

– А хай же йому все зле та нехрещене!… оце богослов?

– Таже богослов!

І почали кихкать всі чотири.

– Це твій! – каже Мася Орисі.

– Ні, це твій, бо ти старша, – озвалась Орися.

– Ні, – показала паніматка на Теклю, – це її буде!

– А хай він скрутиться! – озвалась ця, – це Масин! а я ще мала.

– Ні, твій! – озвалась Мася, – а я за богослова не піду. – Засоромилась Текля і пішла, а ті регочуться. Як чують, о. Яким іде. Вони й шурнули далі, аже не потовпляться в двері.