TextBook Глянув батюшка на свою жінку, а паніматка на свого чоловіка і ждуть, що далі буде.
– Точно отрекомендовался, как єсть, – додав Тимоха, – не сомневайся, бачка!
– Как же ты попал к нам? – пита о. Яким.
– Владыка, значит, дядька мне, так я и прибыл. Он изволил послать меня сюда женихом. Вот те и билет…
З цим словом вийняв папір із бриля і подає.
– Эта деревня, ведь. Селедки зовется, – додав далі Тимоха.
Не втерпіла попадя, зареготалась і пішла в валькир, як там звуть.
– Ишь, баба! – каже Тимоха. – зубы скалит, – і додав: – У тебя ведь, бачка, девки-то есть?
– Та єсть же.
– Нутка выводи! Аль нету! дай одеться.
– Изволь, одевайся! – озвавсь о. Яким, і дума собi, – що то з цього вийде?
Сів Тимоха на помості і став розмотувать волоки; скинув личаки, далі ормяк, зоставсь в одній сорочці. Тоді до чамайдана, сюди-туди потяг ремінячча і вийняв чоботи та й взувся: за тим сюртук вийняв і решту вбрання; вдягнувшись, як належить, попросив гребінця. Дали йому гребінця. Як зовсім причепуривсь, тоді каже:
– Ну! теперя что? брав молодец? Нічого собі, – озвавсь о. Яким.
– Вестимо ничего! А девкам-то твоим полюблюсь?
– Це вже побачимо.
– Нутка показывай их и побачим. Мой дядя, владыка то-ись, изволил похвалить их – хороши, мол, бери, – говорит.
Відхилив о. Яким двері в сіни і гукнув:
– Ганно!… і ти, Мотре! ходіть сюди!
– Вот и девки, – каже він Тимосі, як ті ввійшли.
– Это ведь служанки-то?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люборацькі» автора Свидницький Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 78. Приємного читання.