– Полеж, – каже, – ти там, а я тут трохи відпочину.
– П'яниця, сучий син! – заговорив цей, що клявся, як той заснув. – йому пити! йому… йому, – каже, – ет! що й казати! От коли ми, братіку, козаки, то так! Ми й ще вип'єм! А правда?
– Правда, – каже Антосьо, – правда, братіку! – І налив.
– Поцілуймось же!… каже той, – поцілуймось!
Поцілувались і випили.
– А ти, сучий сину, п'янице! – почав все один до того, що лежав долі, – ти вже не п'єш? га? не п'єш? – і почав штовхати ногою. – Чуєш? будеш пити?
– Мбу-ду, – озвавсь той і завів: – в бездні гріховній валя-а-яся.
– Ти, сучий сину, не в бездні, а під столом! – каже цей.
А той все: – неізслідимую милосердія…
– Мовчи! – гукнув цей.
– Твоего… – співав той.
– Залиймо його, Антосю, хай мовчить!
– Заливай! – каже Антосьо.
– Я ромом, – каже цей.
– Хіба я що? – каже Антосьо.
– Не будеш сердитись?
– На тебе? я? сердитись? братіку! Лий, скільки хоч. Іще пошлю Мотрю, а ти лий!…
Взяв цей пляшку й почав лити тому саме в губу.
– Брр-бр! – почав той – бррр! всемирний потоп! Гвалт! – і обернувся потилицею до гори й маца попід кровать: – Святий Миколаю! рятуй! – А той на потилицю ллє та й ллє.
– Що ви робите! – почала хазяйка, – ото гарно! Й образи познімали! А! люде-люде! А поналипали! – ото! А той що робить? вже джмілів слуха? Гарно!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люборацькі» автора Свидницький Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 72. Приємного читання.