– Ножа! Піду вудлище вирубаю.
– Скажи, чи добре б'ють, то скажу, де ножі, – каже Мася, – та ще в нас є такий гострий, що ну!
– Гляди ж, щоб дала ножа; бо як обманеш, то вже нічого не скажу, хоч проси й розсядься.
І розказав, як там катують: Мася аж перехрестилась, Орися й собі, і Текля за ними.
– То за що ж це? – питають.
– З ласки та на втіху: от або замужичиш, абощо.
– Як то – замужичиш?…
– Давай ножа!…
– Та скажи перше!
– Давай ножа! давай тобі кажу!
– Скажи, то дам.
– Давай, бо буду бити!
– Скажи, то дам!
– Е! – почав Антосьо з гнівом і підскочив з кулажами, – давай, бо так і вчистю.
Мася тільки усміхалась…
– Не даси?… давай!
Мася все сміялась.
– То на ж тобі! – сказав Антосьо і з цим словом такого стусана дав, що та так й облилась сльозами. Орися й крикнула:
– Чого ти б'єшся, Антосю!
– Вже почали? – гукнув тато з покоїв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люборацькі» автора Свидницький Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 16. Приємного читання.