– Пора мені додому, – каже гість.
– Та ще по чарочці! – заговорив о. Гервасій.
– По одній, – додала його паніматка, – щоб знаєте… А! – додала, – хай нашим ворогам тяжко! – і держачи в руках чарку з «православною», почала приспівувати, а панотці підтягати:
Зажурилися вороги,
Що ми стали пити;
Заболіли їх животи,
Чим будем платити…
А ми тут, вони там,
Тр асця їх животам…
Та й заговорила, дивлячись на чарку:
– Пройшла єси вогонь і мідні труби, і пляшки й келишки; всюди їздила, то піди ще й пішки!
І випила, скривилась, зморщилась, налила для гости і дає:
– Проше, вашеці!
Взяв він і приглядається, а Люборацька співа, в долоні припліскуючи:
А випийте ж, кумцю!
Там горілочка смачна.
І за нас, і за вас,
І за тую неньку стареньку,
Що навчила нас, нас,
Хороше ходити, горілочку пити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люборацькі» автора Свидницький Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 20. Приємного читання.