Розділ «ЧОТИРНАДЦЯТИЙ»

За вітчизну стоячи, крівцю проливали.

І на плаці бойовім гетьмана влучили,

Він до Києва прибув майже ізомлілий.

Всякі ліки довгий час пильно заживав,

Лікарям його король кошти виділяв.

Хто б здоров’я не бажав славному гетьману,

Він вітчизні послужив і своєму пану.

А як ліки не дали помочі ні мало,

У хоробу більшу ще тіло потрапляло,

То про ліки для душі він почав гадати,

Щоб себе з мастил гріха пильно очищати.

Отож плястри отакі в тому прикладав:

Гойні сльози і жалі за гріхи зливав.

Кілька тижнів так на смерть тіло готувавши,

Жалем, сповіддю гріхи власні познімавши,

Семикратно на одрі маслопосвящався,

До святої таїни щиро причащався.

Всю маєтність розділив: дещо на шпиталі,

Церквам і монастирям, школам дав немало.

Так уже розпорядив, смерть прийняв умить,