Розділ «ВІСІМНАДЦЯТИЙ»

При тім жаліснім акті я хочу вказати,

Які гетьман чесноти повинен з’являти:

Божу боязнь найперше хай в серці тримає,

Ще й тверезість і чулість, статечність плекає.

Надто чистість, ох, чистість повинен тримати,

А ґвалтівників завше суворо карати.

У науці воєнній хай буде учений,

Голод знести уміє і холод студений,

Бо не завжди в обозі буває волина,

З саламахою добра під час кабанина.

Каплунів там немає, ні тлустих кокошів,

Нема складених ложів, будинків хороших.

Про напої коштовні там не помишляй,

На воді, коли зволиш, самій пробувай.

Тож гетьман ці нестатки повинен приймати,

Коли хоче для слави іти воювати.

Тому війську звитяжство не буде важкеє,

Коли звикне убозтво тримати такеє.

А хто білого хліба і масла вживає,