Розділ «ЧОТИРНАДЦЯТИЙ»

Військо наше надихнув на лихе поганство.

Хоч було їх у шість крат, прудко утікали

Перед нашими вони – сильно притирали,

І сніданок, і обід разом подаючи,

А вечеряти на честь до Плютона шлючи!

Те не кожен захотів, не бажав чекати,

Хоч не радий, а назад кинувсь одступати.

Так козацьку поганин звідав добре силу,

Що лихі його вуста позаоч блюзнили.

Він священиків хотів в плуга запрягати,

І коней уже в церквах брався розставляти.

Але гордому йому криво обернулось,

Так що мало війська з ним у доми вернулось.

Бог у всьому гордякам зажди спротивляє,

А покірливих добром щедро наділяє.

Наших досить полягло вбитих і у ранах,

Що від зброї узяли нехристів поганих.

Всі зі сповіддю ішли на велику бойню —

Плату в небі заберуть за геройство гойну!

Християнську мужньо кров в битві заставляли —