Розділ «ДIЯ П’ЯТА»

Ольга (до Настi). Для твоєї сукнi коли б не одкинувся Гострохвостий од своєї Євфросини.

Варвара. Я б на його мiсцi одкинулась од неї й без того.

Настя. Вже й бере! I де в його тi очi були? Хiба ж у нас нема кращих паннiв. Сам як чорнобривець, а бере сову.

Варвара. Вже й бере! Нiс, як карлючка! (Смiється).

Ольга. Очi, як цибуля. (Смiється).

Настя. Одначе чого ж ми тут стоїмо? Ходiмо в хату.

Всi  три. Ходiмо! Ходiмо! (Йдуть у хату).

ВИХIД 4

В хвiртку входять два митрополичi баси в сiртуках.

1-й бас. Та цей дом менi по знаку. Я тут був з Кирилом та Тарасом.

2-й бас. Чи добре ж приймали?

1-й бас. О, ще й як добре! Хазяїн i хазяйка дуже люблять пiснi i трохи нас на руках не носили. Та тут ми гуртом уклали в копи мало не двi вiдрi горiлки. Он де Гострохвостий надибав собi дiвчину! Ой братику, та тут нас жде велика випивка. Спасибi Гострохвостому, що попросив нас на весiлля. За те ж я йому так одкатаю апостола, що церква буде дрижати!

2-й бас. Пiддам i я басом жару. Ну вип’ємо ж цього вечора!

1-й бас. О, що вип’ємо, то вип’ємо! От буде лахва!

ВИХІД 5

Тi самi i Гострохвостий з двома шаферами.

Гострохвостий. (до басiв). Здрастуйте! Як живете, як двигаєтесь!

Баси. Вашими молитвами помаленьку живемо! Цей двiр нам трошки по знаку. Добрi люди живуть в цiм дворi i, здається, не вбогi.

Гострохвостий. О, не вбогi.

Шафери. Авжеж не вбогi. Рябкова лавка швидко перейде на першу улицю на Подолi.