Розділ «1. Пісня перва (част. 1)»

На курені своїм серед німих руїн.

Боги доматорства його кругом лежали.

Чи жити ще? О ні! Умерти вже з печалі!

ХХХVІІ

Вмер інтестатом Хоз; по нім зоставсь один

Наслідником його de jure – спадковим

Маленький Дон-Жуан. Дома, поля, дуброви

В загребистих руках бариш дали б здоровий,

Та краще одинець у матері росте,

Ніж інде між людьми, всі знаємо про те.

Опекуном йому була сама Інеза

Про догляд сторожкий природи й інтереса.

ХХХVІІІ

Найрозумніша з жон і вдів, також вона

Бажала, щоб Жуан був парагтон ума,

Достойний пращурів правих лицарства сонець,

(Кастилець по отцю, по неньці арагонець),

Щоб левом-рицарем він був із лицарів, —

Про той случай, як цар наш піде на царів, —

Умів конем гасать удень і серед ночі,