Розділ «Словник»

Сутність і явище - категорії філософії, в яких відображаються рівні пізнання дійсності. В категорії явища схоплюється рівень зовнішніх, мінливих, несуттєвих характеристик речей, які дані чуттєвому пізнанню. Сутність відображає внутрішні, усталені, суттєві риси, які осягаються розумом. Ряд філософів твердить, що ми здатні пізнати лише явище (Берклі, Юм, Кант, позитивісти). Діалектики говорять про взаємозв'язок і взаємопроникнення явищ і сутності.

Сцієнтизм - абсолютизація науки (наукових методів і цінностей) у філософії, соціології і суспільній свідомості взагалі. Сцієнтизм знецінює гуманістичні (релігійні, етичні, естетичні та ін.) цінності і, по суті, розглядає людину як біоробота. Поняття сцієнтизму близьке за змістом до натуралізму. Сюрреалізм (фр^иггеаШт, буквально - надреалізм) - модерністська течія в літературі і мистецтві XX ст., яка намагається джерела творчості знайти в підсвідомості.

Т

Табу - первісно: релігійна заборона на використання певних предметів, дій, слів, порушення якої накличе кару вищих сил. Заборона.

Текстиль - власне текстиль виготовлюється в процесі ткацтва, в'язання, макраме або прісування волокон (повсть, фетр).

Телеологія - вчення, згідно з яким розвиток, зміни в природі і суспільстві несуть у собі певну мету. І тому відносно них можна ставити питання, не чому (яка причина), а для чого (з якою метою). Якщо стосовно неживого світу такий підхід можливий лише в рамках ідеалізму (тут можна твердити, що будь-яке явище створене надприродною силою з певною метою), то стосовно біологічних істот телеологічний підхід мав деякий сенс і з погляду науки.

Теологія - богослов'я, вчення про Бога, система християнських догматів.

Теорія - ієрархічно розбудована система понять про певну сукупність об'єктів. Теорія включає найбільш загальні ідеї чи принципи, які об'єднують менш загальні поняття. Теорія повинна бути логічно не суперечливою і узгоджуватись з фактами.

Тоталітаризм (фр. йгіаНіе - сукупність, повнота, від лат. іоїш - увесь, цілий) - форма державного правління, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства, ліквідацією демократичних свобод.

Тотемізм - сукупність уявлень та вірувань у надприродній зв'язок між людьми (плем'ям, родом) та окремими видами рослин, тварин, птахів, звірів.

Травестія (від іт. ґгаув8ґігє - перевдягати) - один із різновидів бурлескної, гумористичної поезії, в якому твір серйозного або й героїчного змісту та відповідної форми переробляється, "перелицьовується" у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. Травестія як жанр з'явилася в Італії в XVII ст. Найвідоміший майстер цієї форми - французький поет П. Скаррон, автор поеми "Вергілій навиворіт". В українській культурі травестія відіграла важливу роль в кін. XVIII - поч. XIX ст., позначеного переходом літератури на народну мову. Першим явищем травестії вважається "Батрахоміомахія" - травестія на "Іліаду" Гомера, здійснена в античну добу Пігретом. Зверталися до травестії і в російській літературі: В. Майков, "Єлисей, або Роздратований Вакх"; М.Осипов, "Верґілієва Енеїда, вивернута навспак". Найоригінальніший приклад травестії, що став подією в українській літературі була "Енеїда" Івана Котляревського, в основу якої покладена героїчна поема Верґілія. До травестії вдавалися також послідовники Івана Котляревського (К. Думитрашко).

Традиції - конкретні форми прояву звичаїв, звичок, обрядів і ритуалів, поведінки, дій, оцінок, які характеризуються особливою стійкістю та цілеспрямованими зусиллями людей з метою збереження та передачі їх наступним поколінням; форми передачі соціального досвіду.

Традиційна культура - культура, характерною особливістю якої є дуже повільний характер змін. Передається від покоління до покоління майже у незмінному вигляді шляхом неписьмової і не-вербальної комунікації. Є характерним для суспільства, яке орієнтується на збереження самобутності, культурної своєрідності.

Требник - церк. кн., яка містить богослужіння і моління, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані з св. місцями (церква, престол) та церк. календарем (свята, обходи). Т. вживається для чинів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію й ін.

Тридентський собор - 19 вселенський собор Римо-католицької церкви відбувався між 1545 та 1563 роками і мав чотири засідання. Своє ім'я носить за іменем міста де він проходив - Тренто (іт. Ттепїо, лат. ТгійепШт). Два засідання відбувалися також в Болоньї. Собор почався 13 грудня 1545 року і закінчився 4 грудня 1563 року. Закріпив догмати католицизму, підтвердив верховенство римських пап над церковними соборами, підсилив гоніння на єретиків, увів строгу церковну цензуру. Рішення Тридентского собору стали програмою Контрреформації.

У

Українська культура - сукупність надбань, спосіб сприйняття світу, система мислення та творчості українського народу.

Унісон - одночасне звучання кількох звуків однієї висоти.

Усна народнопоетична творчість - художньо-словесна творчість народу в сукупності її видів і форм, в яких за допомогою засобів мови збережено знання про життя і природу, давні культи і вірування; є відображенням світогляду, уявлень, почуттів, філософії, народнопоетичної фантазії.

Утилітаризм - етичне вчення, згідно з яким в основі моральних вчинків людини лежить користь. Засновником утилітаризму є англійський мислитель І.Бентам.