Вагомим здобутком української еміграції в Німеччині став Український науковий інститут (УНІ), створений у Берліні в листопаді 1926 р. заходами П.Скоропадського. Ця організація 1934 р. стала державною інституцією, прикріпленою до Берлінського університету. При Інституті заснували бібліотеку, архів преси і бюро наукової інформації. Тут працювали В.Липинський, С.Смаль-Стоцький, Д.Чижевський, Б.Лепкий та інші науковці. З кінця 1932 р. в інституті було започатковано серію українознавчих досліджень, а з 1933 р. - серію періодичних видань - "Вісті".
Від початку організованого громадського життя чималу роль у процесі національного самозбереження посідає друк книг.
З перших організацій, що були залучені до видання книг, видавництвом "Свобода" було видрукувано книги 1896 р., першою була книга "Самоучок і словар" українською та англійською мовами. До видавництва долучилися Український Братський Союз, Союз Українців Католиків та Українська Народна Поміч, з часом кількість видавництв, які спеціалізуються на друкуванні україномовних матеріалів, збільшилася, зокрема, "Книгоспілка", "Смолоскип", "Гомін України", "Добра Книжка", "Євшан Зілля", "Нові дні" та ін.
1907 року вийшла в світ перша українська газета в Канаді - "Червоний прапор", 1910-го українські вчителі почали видавати часопис "Український голос", який і досі виходить у Вінніпегу.
Значний внесок у процес збереження своєї етнонаціональної ідентичності, передачі молодому поколінню етнічну історію, культуру здійснюють жіночі організації української діаспори різних держав.
Збереженню багатої спадщини українського народу докладає багато зусиль "Союз Українок в Австралії". До активних діячок цієї організації належать А.Соломко, Т.Долгун, А.Кубик, О.Величко, О.Мотика, К.Савка, Є.Островська та багато іншіих. Жінки "Союзу" організовують святкування різних пам'ятних українських подій. Ними створено дитячий ансамбль "Троянда", який гастролює територією Австралії, також він відвідав з концертами і материкову Україну.
Важливе місце у процесі розвитку та збереження зв'язків з материковою Україною належить українським жіночим організаціям Канади. Багатогранною і корисною є діяльність "Конгресу канадських жінок". Серед активісток жіночої секції Товариства об'єднаних українських канадців були жінки українського походження - М.Скрипник та О.Беркета, які часто відвідували материкову Україну. Активно залучаються до процесу розширення культурних зв'язків з Україною нові жіночі організації, зокрема "Союз українок Канади", "Ліга українських католицьких жінок", жіночі асоціації "Ліги визволення України", "Жіноча громада" та інші.
Перша жіноча українська громадська організація у США була організація "Сестринський союз св. Ольги ", створена 1897 р. За сприяння жіночих організацій США організовано роботу художньої галереї "Літературно-мистецького клубу" українців, "Народного фонду допомоги Україні", американської організації товариства української мови імені Т.Г. Шевченка та інші. На кошти жіночих організацій США працюють музеї у Вінніпезі, Едмонті, Філадельфії та інших містах.
Велика робота у процесі розвитку культурницьких зв'язків між Україною та східною діаспорою проводиться жіночими організаціями Росії, Казахстану, Молдови, Білорусі та інших країн колишнього СРСР. Діячки жіночих організацій східної діаспори організовують гастролі різних фольклорних ансамблів, студентських груп для навчання в українських навчальних закладах, обмінюються делегаціями для проведення традиційних "Шевченківських читань".
Проживаючи за кордоном, мільйони українців, які свого часу емігрували, та їх нащадки в багатьох країнах зберегли в своєму середовищі національну культуру, мову, звичаї, українську самобутність.
10.5. Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
На окрему увагу заслуговує розгляд специфіки творчості українського митця-емігранта, у художньо-творчому процесі якого відображається взаємодія етнонаціональних та інонаціональних культурних цінностей.
Попри перебування у багатоетнічному суспільстві, українці в діаспорі намагаються зберігати у своєму середовищі свою національну самобутність - рідну мову, звичаї, культурні, мистецькі та побутові традиції та ін.
Збереженню та популяризації українського мистецтва в діаспорі служать: Український музей у Клівленді, Український національний музей у Чикаго, музей-архів у Денвері, відомий музей "Союзу українок" у Нью-Йорку та багато інших. 1974 р. в Едмонтоні створено Українсько-Канадський архів-музей, уряд провінції Альберта щорічно виділяє на його утримання близько 5 тисяч доларів.
У канадській провінції Альберта поблизу Едмонтоні 1971 р. створено музей просто неба "Українська спадщина" - мальовниче українське село. Експозиція фольклорного комплексу презентує хати перших переселенців, які здійснили внесок у процес освоєння земель Канади. Нині тут діє етнокультурний центр, в якому народні майстри з різноманітних ремесел демонструють свої здобутки, проводяться різноманітні ярмарки та екскурсії, влаштовуються фестивалі української пісенної та мистецької творчості, до яких залучається велика кількість туристів. Заповідник має дослідницький та реставраційний центри. Музеї стали одними з провідних центрів розповсюдження української культури на Північноамериканському континенті.
Велику культурно-освітню роботу проводять Осередок української культури та освіти у Вінніпезі, культурні центри у Чикаго та інших містах США і Канади. Важливу роль у житті українців Америки відіграють також численні українські мистецькі фестивалі.
10.6. Художня культура української діаспори
Словник
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія української культури» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Культурно - суспільне життя української діаспори“ на сторінці 4. Приємного читання.