Найкращий спосіб передбачити майбутнє — це вигадати його.
Алан Кей
Сан-Франциско розташований у небезпечному місці, в зоні розлому Сан-Андреас, між північноамериканською та тихоокеанською тектонічними плитами. Місто майже повністю було зруйноване в результаті землетрусу 1906 р. Але Сан-Франциско, відоме креативністю та розвитком високих технологій, — це місто, де зіштовхнулися не лише тектонічні плити. Творча взаємодія різних спільнот і етнічних груп зробила Сан-Франциско одним із найбагатших місць у світі.Сан-Франциско, Сан-Хосе і Окленд разом із передмістями оточують територію заток Сан-Франциско і Сан-Пабло. Ця територія є п’ятим за величиною мегаполісом у США з населенням 13 млн мешканців. Шістдесят кілометрів на південний схід від Сан-Франциско розташований всесвітньовідомий Стенфордський університет і Кремнієва долина Сан-Хосе.
З пагорбів міста відкриваються сліпучо прекрасні краєвиди на затоку Сан-Франциско і Берклі, де розташований університет, що став відомим у 1960-ті рр. завдяки активності студентів. Відразу за китайськими кварталами є невелика бічна вуличка, названа на честь письменника Джека Керуака. На ній розташований книжковий магазин «City Lights», що закликає зі своїх вікон: «Відкрий двері, відкрий книгу, відкрий розум, відкрий серце». Тут у 1950-ті рр. сам Керуак та інші епатажні письменники-бітники збирались і читали свої твори.
У Сан-Франциско повсякчас виникали різні політичні, соціальні та культурні рухи, що були здатні піддавати сумніву панівні звичаї та змінювати усталені погляди. П’яний поет, що читає брутальні вірші, хитаючись, стоячи на ящику з-під фруктів. Студент-бунтар, що видирається на поліцейське авто і закликає до заколоту. Дослідник, що видає перше в світі зображення Землі на обкладинці журналу. Хіпі, що обожнює Боба Ділана і прагне об’єднати культуру та інформаційні технології.
Півострів між Тихим океаном і затокою Сан-Франциско є ідеальним місцем зустрічей. На відміну від багатьох інших міст США, у Сан-Франциско можна прогулюватися вуличками, заскочити до трамвая або сховатися в кафе, не ламаючи голову над тим, де припаркувати машину. Це відносно невелике і щільно заселене місто. Працююча тут система громадського транспорту дозволяє підтримувати зв’язки між дуже різними громадами. Цей разючий контраст відчувається, якщо порівняти Сан-Франциско з Лос-Анджелесом, іншим великим містом в Каліфорнії.
Місто, назване на честь святого Франциска Асізького, завжди мало строкате населення. Майже половина жителів мають не білу шкіру. Чайна-таун у Сан-Франциско — це місце, де проживає найбільша у світі китайська діаспора за межами Азії. Понад одна п’ята населення Сан-Франциско має китайське коріння. У 2011 р. американець китайського походження Едвін Лі був обраний мером Сан-Франциско. Батьки Лі, як і багато інших китайців, прибули до Сан-Франциско з провінції Гуандун в 1930-х рр. Герой бойовиків Брюс Лі і письменниця Емі Тан — відомі американці китайського походження, що народилися на території затоки Сан-Франциско.
Крім китайців, до міста також переселялися афро-американці, філіппінці, індійці, в’єтнамці та латиноамериканці. Золота лихоманка у другій половині XIX ст. привабила до міста мисливців за удачею з усіх куточків Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Німеччини, Іспанії та Італії. Разом з іммігрантами з’явилися бібліотеки, симфонічні оркестри і театри, що створили Сан-Франциско репутацію вишуканого міста. Один з іммігрантів привіз із собою тканину денім з французького міста Нім (Serge de Nimes) і започаткував виробництво штанів із цупкої тканини, виготовлених спеціально для золотошукачів. Справу продовжив німецький єврей Лейб (Левай) Стросс, що втік, змучений дискримінацією, з рідного Мюнхена (євреї могли жити тільки в певних районах міста і платили надмірні податки). Штаб-квартира імперії з виготовлення джинсів Levi’s і сьогодні розташована в Сан-Франциско.
Друга велика хвиля імміграції спостерігалася під час Другої світової війни. Порти і верфі Сан-Франциско мали велике значення у протистоянні Сполучених Штатів і Японії у боях на Тихому океані. Після війни в Сан-Франциско оселилося багато військових. Значна частина з них були геями і лесбіянками: у 1941—1945 рр. дев’ять тисяч геїв і лесбіянок були звільнені з армії. Після війни на корабельнях Сан-Франциско працювало багато чорношкірих робітників з південної частини Сполучених Штатів, що були втікачами від расової дискримінації на півдні.
Третя хвиля імміграції в середині 1960-х була спричинена компаніями, що займалися інформаційними технологіями. Одним із працівників був засновник комп’ютерного гіганта Oracle Ларрі Еллісон, що переїхав до Берклі у 1966 р. У 2014-му журнал «Forbes» назвав Еллісона п’ятим у списку найбагатших людей світу.
Випускники Стенфорда і Берклі заснували на південному узбережжі затоки на території міст Сан-Хосе та Санта-Клара такі всесвітньовідомі компанії, як Google, Hewlett-Packard, Nike, Sun Microsystems, Yahoo, Apple, Intel, SanDisk, Cisco, Adobe, Qualcomm, Firefox і Netflix. На території затоки проживає найбільша кількість мільйонерів з розрахунку на душу населення у Сполучених Штатах.
У 2012 р. сума венчурного (ризикового) капіталу, вкладеного у район Сан-Франциско, перевищила десять мільярдів доларів, більше третини всіх венчурних інвестицій у Сполучених Штатах. Це сума капіталу, інвестованого в стартапи, де інвестор отримує акції компанії в обмін на інвестиції. У регіоні Сан-Франциско ризик був нормою. В університетах і компаніях толерантно ставилися до бажання експериментувати, до нових ініціатив і передусім вибачали невдачі.
Однак культура експериментаторства не завжди була нормою у Сан-Франциско. Її генерування потребувало величезних потужностей. Історія Сан-Франциско була затьмарена безперервними сутичками між владою та представниками різних прошарків населення. Знаменита атмосфера толерантності міста була завойована на демонстраціях і судових засіданнях, у боротьбі за свободу слова, захист прав людини, зокрема прав меншин.
З 1950-х рр. Сан-Франциско приваблює письменників, поетів, філософів і взагалі активних людей. Вони були не в змозі підкорятися правилам, які, на їх думку, ставили під сумнів Сполучені Штати як вільну країну. Тут хотіли змінити світ, і у змінах брали участь як студенти, митці, інженери, інші фахівці, так і власники венчурного капіталу. Це був не рух на захист якоїсь конкретної справи, а радше обмін ідеями та думками між представниками різних галузей.
Революція книжок у м’якій обкладинці: право на свободу слова
Впровадженню нових ідей найчастіше заважає те, що людина загрузає у рутині власної діяльності. В адміністрації звикають до свого міністерства, в університетах — до свого факультету і так далі. На роботі каву часто-густо п’ють в одній і тій самій компанії. На зустрічах сидять на одних і тих самих місцях. Сан-Франциско приваблював людей, які хотіли вийти з-за лаштунків власної рутини.
У 1953 р. британський пропагандист дзен-буддизму Алан Вотс розпочав власну радіопрограму в Берклі. Два поета Гері Снайдер і Філіп Вейлен захопили багатьох людей китайською і японською поезією. Вотс, Снайдер і Вейлен зробили Сан-Франциско місцем зустрічі поціновувачів східної філософії і східних культур. Поєднання різних стилів і способів мислення згодом вплинуло навіть на розвиток інформаційних технологій.
У 1952 р. з Нью-Йорка до Сан-Франциско прибув Пітер Мартін і заснував літературний журнал «City Lights». Наступного року поет Лоуренс Ферлінгетті переїхав до міста і заснував книгарню «City Lights Books», де вперше у США почали продавати винятково книжки у м’якій обкладинці. Тут можна було знайти, за невисоку ціну, величезну кількість науково-популярних книг, брошур, нової прози, перекладної літератури: з іспанської, французької, італійської та російської мов.
Лоуренс Ферлінгетті сповідував анархізм, хоча захоплювався також соціал-демократією північно-європейських країн. На його думку, поезія є бунтівним мистецтвом. Ферлінгетті писав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» автора Турунен Арі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сан-Франциско. Бунтарі, коди і пристрасть до експериментаторства“ на сторінці 1. Приємного читання.