Розділ «Сан-Франциско. Бунтарі, коди і пристрасть до експериментаторства»

Світ, охоплений мережею

Персональні комп’ютери спричинили революцію у сфері трудової діяльності людей наприкінці 1980-х років. Усе відбувалося на тлі винаходів PARC, а також операційної системи Unix.

Випускник університету Берклі 1966 р Кеннет Томпсон того ж року пішов працювати в лабораторію Bell Labs компанії AT&T для розробки використовуваної в лабораторії операційної системи Multics. Томпсон почав створювати власну операційну систему, що врешті-решт стала першою операційною системою Unix. У 1972 р. Томпсон разом зі своїм колегою Деннісом Рітчі написали Unix розробленою Рітчі мовою програмування C. Завдяки мові програмування C система Unix може використовуватися у багатьох різних комп’ютерних системах.

Мова програмування C поширювалася одночасно з поширенням Unix. Багато інших мов програмування нагадують мову C ключовими словами та синтаксисом, хоча їхній принцип дії та використання відрізняються. Мови програмування C++, C# і Java засновані на мові C.

У 1976 р. Кеннет Томпсон став викладати в університеті Берклі. Там він розробив наступну версію Unix. Коли Томпсон повернувся до Bell Labs, дослідники і студенти Берклі продовжили його роботу. В кінцевому підсумку це сприяло утворенню Berkeley Software Distribution (BSD), введеної у використання в багатьох університетах. Свій початок вона бере у 1977 р., коли студент Білл Джой в кампусі Берклі зібрав програмне забезпечення Unix на стрічку, що вільно поширювалася в університетських колах. Пізніше Джой, засновник SUN Microsystems, розробив перший комерційний додаток BSD-Unix, який було названо Solaris.

BSD-Unix продавали у вигляді дешевих академічних версій нау­ково-дослідним інститутам. До 1978 р. операційна система BSD-Unix використовувалась у понад 600 комп’ютерах.

Проекти BSD із відкритим вихідним кодом заклали основу для сучасних операційних систем. Microsoft запозичили ідеї BSD-Unix для своєї операційної системи DOS. Ядро BSD-Unix становило також основу таких операційних систем Apple, як OS X та iOS. Одна з гілок розвитку привела до створення загальнодоступної Gnu/Linux, ядро якої написав на початку 1990-х років Лінус Торвальдс. У результаті операційні системи на кшталт Unix могли вільно використовуватися також у персональних комп’ютерах.

Персональний комп’ютер IBM став наприкінці 1980-х найпопулярнішим персональним комп’ютером у світі. Перша версія, випущена у 1981 р., була оснащена процесором Intel 8088 і операційною системою Microsoft MS-DOS. Інші виробники комп’ютерів, які використовували ту саму операційну систему і мікропроцесор, дістали назву «IBM-клони». Модель Lisa комп’ютерів Apple перетворилася на модель Macintosh, найбільш привабливою особливістю якої був графічний інтерфейс користувача. У 1985 р. у Microsoft презентували власний продукт, що отримав назву Windows.

Коли Стів Джобс і Білл Гейтс сперечалися про те, хто має право на графічний інтерфейс користувача, Гейтс відповів своєю знаменитою фразою: «Ми обидва знали, що поруч був будинок багатого сусіда Xerox. Коли я увірвався туди, аби вкрасти телевізор, виявилося, що його вже вкрав ти».

У PARC, крім локальної мережі Ethernet, розробили також інтернет-протокол, який пізніше став TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol), стандартом передачі даних ARPANET. Пристрої у мережі використовували протокол для комунікації між собою. Протокол TCP/IP використовується для маршрутизації трафіку інтернету на основі IP-адреси.

У 1994 р. два студенти Стенфордського університету Джеррі Янг і Девід Файло почали ставити теги у новинах бейсболу в інтернеті, використовуючи протоколи FTP і Gopher. FTP (File Transfer Protocol) — це система передачі файлів між двома комп’ютерами. Gopher-сервери пропонують набір ієрархічно організованих текс­тових файлів, але не зображень. Пізніше Gopher-послуги витіснив Mosaic, перший графічний веб-браузер. Янг і Файло почали робити додаткові списки згідно з різними категоріями, використовуючи Mosaic. У 1995 р. вони назвали свій путівник по інтернету іменем Yahoo!

Однак, звичайно, далеко не все було придумано в районі затоки Сан-Франциско. Електронну пошту винайшов у 1979 р. В.А. Шива Айядураї зі Східного узбережжя Нью-Джерсі. World Wide Web була розроблена в 1990 р. Тімом Бернерсом-Лі в Європейському центрі ядерних досліджень CERN у Швейцарії. Mosaic придумали в Національному центрі суперкомп’ютерних додатків NCSA в Іллінойсі. Проте саме район Сан-Франциско приваблював розробників розширень до цих програм, адже там розташувалося багато визначних IT-компаній, що діяли, наче магніти. Але не менш важливим було значення університетів і їхнє ставлення до підприємництва.

Всесвітньо відомий Массачусетський технологічний інститут MIT у Сполучених Штатах не прийняв на навчання Ларрі Пейджа і Сергія Бріна. Але ці двоє вступили до Стенфордського університету. Там вони заснували компанію, яка згодом стала називатися Google. Ще в 1998 р. на сторінках Google були посилання на «Stanford Search Linux Search» та «Copyright Stanford University».

Ларрі Пейдж закінчив курси управління в інституті в Мічигані, де студентів закликали відмовлятися від неможливих ідей. Це викликало у нього реакцію протесту — він хотів робити саме такі проекти, які були б зухвалими і оригінальними. Його погляди були сміливими, а не бажаними.

У 1995 р. Пейдж разом зі своїм курсом Стенфордського університету брав участь у менторській зустрічі в Сан-Франциско. Ментором був студент другого курсу Сергій Брін. Брін народився в Москві, а у віці п’яти років разом зі своїми батьками переїхав до Сполучених Штатів. Пейдж і Брін були зовсім різними за характером, але, як це часто буває в успішних компаніях, ідеально доповнювали один одного.

Google швидко став найпопулярнішою в світі пошуковою системою. Дохід компанії в 2012 р. перевищив п’ятдесят мільярдів доларів. У березні 2004 р. Google оголосила про запуск свого безкоштовного сервісу електронної пошти Gmail. Він швидко став найвикористовуванішим у світі веб-сервісом електронної пошти. У 2007 р. Google випустила сервіс Google Apps, що пропонував електронні таблиці та обробку текстів на додаток до сервісу Gmail. У Google створили практично перший справжній хмарний сервіс, де всі документи і програми користувачів були у мережі, а не на їх власних комп’ютерах.

У тому ж 2007 р. співробітники Google створили на основі відкритого вихідного коду Linux операційну систему Android. Вона була розроблена однойменною компанією з Пало-Альто. Також у Google створили власний інтернет-магазин Google Play для продажу додатків для Android, що конкурував з App Store від Apple.

Відкритий вихідний код був також використаний для додатка WordPress, створеного в 2003 р. Меттом Мулленвіґом і Майком Літлом з Сан-Франциско. Нині WordPress є найпопулярнішою програмою для створення веб-контенту. В 2003 р. Джиммі Вейлз, який живе в Сан-Франциско, заснував Вікіпедію. Вона швидко стала найпопулярнішою енциклопедією, яку можуть писати люди з усього світу. Винахід Вейлза ще раз продемонстрував, як можуть бути реалізовані ідеї, що попервах здавалися утопічними, якщо вистачає знань, розуміння та фінансування.

Відкритий до впливу

Для Стіва Джобса дизайн був усім. Коли Джобс у січні 2010 р. презентував iPad, він сидів на кріслі від Ле Корбюзьє. Поруч був стіл від Ееро Саарінена. Одним з улюблених міст Джобса було японське місто Кіото, прості та живописні дзен-сади якого надихали його. Він бачив себе митцем і стверджував, що перші конструктори Macintosh були поетами і музикантами. Кумирами Джобса були Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, оскільки вони були не лише художниками, а й дослідниками, захопленими наукою та властивостями матеріалів.