Розділ «Сан-Франциско. Бунтарі, коди і пристрасть до експериментаторства»

У 1995 р. Пейдж разом зі своїм курсом Стенфордського університету брав участь у менторській зустрічі в Сан-Франциско. Ментором був студент другого курсу Сергій Брін. Брін народився в Москві, а у віці п’яти років разом зі своїми батьками переїхав до Сполучених Штатів. Пейдж і Брін були зовсім різними за характером, але, як це часто буває в успішних компаніях, ідеально доповнювали один одного.

Google швидко став найпопулярнішою в світі пошуковою системою. Дохід компанії в 2012 р. перевищив п’ятдесят мільярдів доларів. У березні 2004 р. Google оголосила про запуск свого безкоштовного сервісу електронної пошти Gmail. Він швидко став найвикористовуванішим у світі веб-сервісом електронної пошти. У 2007 р. Google випустила сервіс Google Apps, що пропонував електронні таблиці та обробку текстів на додаток до сервісу Gmail. У Google створили практично перший справжній хмарний сервіс, де всі документи і програми користувачів були у мережі, а не на їх власних комп’ютерах.

У тому ж 2007 р. співробітники Google створили на основі відкритого вихідного коду Linux операційну систему Android. Вона була розроблена однойменною компанією з Пало-Альто. Також у Google створили власний інтернет-магазин Google Play для продажу додатків для Android, що конкурував з App Store від Apple.

Відкритий вихідний код був також використаний для додатка WordPress, створеного в 2003 р. Меттом Мулленвіґом і Майком Літлом з Сан-Франциско. Нині WordPress є найпопулярнішою програмою для створення веб-контенту. В 2003 р. Джиммі Вейлз, який живе в Сан-Франциско, заснував Вікіпедію. Вона швидко стала найпопулярнішою енциклопедією, яку можуть писати люди з усього світу. Винахід Вейлза ще раз продемонстрував, як можуть бути реалізовані ідеї, що попервах здавалися утопічними, якщо вистачає знань, розуміння та фінансування.

Відкритий до впливу

Для Стіва Джобса дизайн був усім. Коли Джобс у січні 2010 р. презентував iPad, він сидів на кріслі від Ле Корбюзьє. Поруч був стіл від Ееро Саарінена. Одним з улюблених міст Джобса було японське місто Кіото, прості та живописні дзен-сади якого надихали його. Він бачив себе митцем і стверджував, що перші конструктори Macintosh були поетами і музикантами. Кумирами Джобса були Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, оскільки вони були не лише художниками, а й дослідниками, захопленими наукою та властивостями матеріалів.

У квітні 2003 р. відбулася презентація iTunes Store компанії Apple, і протягом перших шести днів через неї було продано мільйон пісень. У лютому 2006 р. через iTunes було продано вже мільярд цифрових файлів. Мільярдною піснею стала Speed of Sound гурту Coldplay.

Незважаючи на чутливість до мистецтва, Стів Джобс був безжальним бізнесменом, чиє не надто поважне ставлення до людей було добре відоме співробітникам Apple. Проте Джобс переконав фірми музичної індустрії і багатьох артистів у своєму пристрасному ставленні до музики. Видатні виконавці погодилися виступати у рекламних відео iPod. У 2006 р. в одному з рекламних кліпів з’явився навіть співак і автор пісень Боб Ділан. Соліст групи U2 Боно глибоко поважав головного дизайнера компанії Apple Джоні Айва. Коли Боно побачив спеціально створений для групи чорний iPod, який Айв привіз йому в Дублін, угода з Apple була майже готова. Персоналізована модель iPod допомогла переконати Боно.

Унікальна культура Стенфордського університету, що підтримувала творчий потенціал і підприємництво, народила Кремнієву долину, модель якої з перемінним успіхом намагалися копіювати в усьому світі. Проте за досягненнями Кремнієвої долини стоїть надзвичайна атмосфера, що панувала в районі затоки Сан-Франциско. Тут цінували творчість, провокативність, революційність і зневажливе ставлення до авторитетів. В області довгий час популярними були альтернативні стилі життя і контр-культури. Арун Рао, венчурний інвестор, що написав історію Кремнієвої долини, вважає, що її феномен не можна пояснити за допомогою абстрактних моделей зі шкільних підручників, тому що вихідним пунктом всього було середовище, де високо цінували творчість. Біт-культура, рух хіпі і громадянські рухи були частиною цього. Кремнієва долина народилася з нестабільної й анархістської активності, що сприяла обміну ідеями і винаходу нового.

Порівняно з рештою світу, в районі Сан-Франциско толерантно ставилися до нетрадиційності. Арун Рао використовує костюм і краватку як влучну алегорію. В Європі у багатьох галузях неможливо досягти успіху без костюма і краватки. Тому працівники, що одягаються краще, на думку Рао, часто є тими, хто досяг вершин в ієрархії європейських організацій. Тоді як у Каліфорнії навіть мільйонери одягаються в джинси та футболки.

Суворий дрес-код, напевно, не характерний для Скандинавських країн. До того ж увага Аруна Рао виявилася дещо поверхневою. У березні 2015 р. німецька компанія Bosch оголосила, що її співробітники не повинні використовувати краватку щодня.

Арун Рао вважає, що відмінними є також університети: в Європі вони досить бюрократичні, а в районі Сан-Франциско заохочують дослідників брати відпустки і створювати власні підприємства.

Традиційно інженери зосереджені лише на своїй галузі, іноді навіть занадто зосереджені. Інженери Кремнієвої долини обмінювалися ідеями не тільки зі своїми однокурсниками. Вони прагнули розвивати власну кар’єру радше вшир, а не вгору. На Східному узбережжі Сполучених Штатів Америки і в Європі корпоративна культура більш зосереджена на просуванні в середині організації. У такій культурі існує ризик, що кваліфікований інженер буде поганим керівником. У Кремнієвій долині, на противагу цьому, змінювали компанії і засновували нові. Там навіть існувало уявлення, що занадто довгий стаж роботи в одній фірмі невигідно виглядає в резюме.

На додаток до легкості переходу з одної компанії в іншу законодавство Каліфорнії також заохочує експериментувати. Каліфорнійські юридичні фірми спеціалізуються на стартапах, установчих документах нових фірм і немайнових правах. Законодавство приділяє особливу увагу правам дрібних фірм. Арун Рао вважає, що це спадщина тих часів, коли компанії у районі Сан-Франциско були змушені боротися з великими компаніями Східного узбережжя. Штат Каліфорнія почав приймати закони на захист прав невеликих підприємств. Наприклад, закон Каліфорнії забороняє антиконкурентні угоди, згідно з якими працівник не має права подаватися на роботу до інших фірм у тій самій галузі, що і його компанія.

Законодавство також полегшило приїзд іноземних експертів. На думку американського соціолога Річарда Флориди, Сполучені Штати вже давно залежать від китайських та індійських іммігрантів та їхнього професіоналізму. Він посилається на дослідження професора університету Берклі Анни Лі Саксеніан. Згідно з даними дослідження, китайці та індійці, яких Саксеніан називає «нові аргонавти», були задіяні приблизно у 25 відсотках усіх компаній-стартапів, започаткованих у Кремнієвій долині з 1980 по 1999 рр. Це принесло 17 мільярдів доларів щорічного доходу і близько 50 000 робочих місць. До 2005 р. цей показник становив уже 30 відсотків. У 1965 р. Immigration and Nationality Act спричинив збільшення кількості іноземців у районі затоки Сан-Франциско. Цим актом було відхилено попередню міграційну політику, відповідно до якої розміри етнічних груп повинні були залишатися сталими порівняно одна з одною, що обмежувало в’їзд іммігрантів, наприклад, з Південної Європи. Новий акт у подальшому дозволяв в’їзд іноземців за іншими критеріями відбору, такими як навички та родинні зв’язки. До Кремнієвої долини прибули ІТ-фахівці зі всього світу, особливо з Європи та Азії. На думку Аруна Рао, іммігранти добре адаптувалися до місцевої атмосфери.

Частиною культури Кремнієвої долини також є те, що невдачі не заборонені. Якщо ніколи не терпів невдачу, значить, ніколи не наважувався спробувати. Засновник компанії — виробника програмного забезпечення для підприємств BEA Systems Білл Коулман стверджує, що секрет Кремнієвої долини полягає в тому, що там вміли толерувати великі невдачі. Якщо потерпів крах, потрібно просто спробувати ще раз.

Сан-Франциско і Кремнієва долина утворюють цікаву пару. Один без одного вони не досягли б успіху.

Соціолог Річард Флорида вважає, що успіх Кремнієвої долини можна зрозуміти тільки у зв’язку з культурою експериментаторства району затоки Сан-Франциско, з видатними університетами, митцями, богемою і строкатими спільнотами. На території затоки гомосексуалісти та міські одинаки подорожують із Сан-Франциско до Кремнієвої долини. Ті, хто має родину, живуть у передмістях Кремнієвої долини і працюють у Сан-Франциско. Шарм і перевага території затоки в тому, що тут кожен може знайти щось для себе.

Згідно з теорією Річарда Флориди, місця, де є багато богеми, митців і представників меншин, завдяки ним стають привабливими. Ці спільноти не лише створюють зручності, а й прагнуть туди, де ці зручності пропонуються. Вони є вибагливими покупцями, що прагнуть до комфорту, автентичності та естетики. У таких місцях є також певного роду відкрите ставлення до новоприбулих, незалежно від їхнього етнічного або культурного походження. Оскільки митці, представники богеми і сексуальних меншин історично завжди були маргіналами, такі спільноти заохочують самодостатність і сприйнятливість. Вони побудували власні мережі з нуля і створили свої організації і фірми за власної ініціативи.

На думку Річарда Флориди, причина успішності району Сан-Франциско прихована не тільки в інтернаціональності і толерантному ставленні до іншості, а й у красі та розмірі території. Люди отримують заряд енергії від середовища, де живуть, де їм цікаво жити. Талановиті люди хочуть жити в тих місцях, де вони мають можливість реалізувати себе. Місця, які об’єднують різних талановитих людей, прискорюють економічне зростання регіону.