Так говорив Геббельс

На ці джерела посилається доктор Геббельс, коли говорить про голод, який існує при більшовицькому режимі.

Розділ 2

Більшовизм в теорії та на практиці

Промова в Нюрнберзі 10 вересня 1936 року на 8-му з'їзді націонал-соціалістичної партії.

«Ленін, батько більшовицької революції, відкрито говорив, що брехня не тільки виправдана, але і, як виявилося, є найефективнішим знаряддям у більшовицькій боротьбі».

Йозеф Геббельс, Нюрнберг, вересень 1936 року

Мій Фюрер!

Ваші високоповажності!

Мої шановні гості!

Соратники по націонал-соціалістичній партії!

Той факт, що феномен під назвою більшовизм, представлений теорією Маркса і втілений у життя радянсько-російською державою, все ще привертає увагу політичних кіл у Західній Європі — як теоретичний феномен і як політична дійсність, з якими цивілізовані люди повинні рахуватися і інтелектуально, і політично, — говорить про повну відсутність розуміння характеру і сутності міжнародного більшовизму. Те, що зветься більшовизмом, не має нічого спільного з тим, що ми маємо на увазі під «ідеями» і «світоглядом» в цілому. Це не що інше, як патологічний і злочинний різновид божевілля, розроблений євреями, що можна легко довести, і ведений тими ж євреями, які прагнуть знищити цивілізовані народи Європи і встановити міжнародний єврейський світовий режим, який підкорить усі народи їхній владі.

Більшовизм міг зародитися тільки в єврейському мозку, а стерильний асфальт великих міст, і тільки він один, зробив можливим те, що ця річ зросла та поширилась. Його могла прийняти лише та категорія людства, яка морально і економічно була розхитана війною та економічною кризою, яка послідкувала за нею. Ці люди дали більшовизму волю і взяли його, оскільки його злочинна і божевільна доктрина волала саме до них.

Можливо, буде зайвим, вже в який раз згадувати, що ми, націонал-соціалісти, безжально борючись з цією світовою загрозою з першої ж хвилини нашої політичної діяльності і аж до сьогоднішнього дня, не відстоювали ні антисоціалістичні, ні навіть прокапіталістичні інтереси. Наша боротьба проти більшовизму — це боротьба не проти соціалізму, а за соціалізм. Наше ставлення зросло з глибокої переконаності в тому, що справжній, справжній соціалізм можна реалізувати тільки в тому випадку, якщо вдасться покінчити з його молодшим і самим потворним дітищем — єврейським більшовизмом. Боротьбу проти більшовизму може довести до успішного кінця лише той народ, який відкрив нову структуру для свого народницького життя, яка відповідає динамічним цінностям і стандартам двадцятого століття, — соціалістичну структуру в її національній формі.

Середні буржуазні класи всіх без винятку народів виявилися не в силах протистояти більшовизму і не годяться для боротьби з ним. Вони навіть ще не до кінця усвідомили ті принципи, що надихають і направляють більшовизм. У них немає душевних якостей, твердих принципів, політичної віри й моральної сили характеру, без яких протистояти більшовизму просто не можна. І мало, що у них немає необхідного розуміння, так вони ще й намагаються знайти з більшовизмом компроміс кожен раз, коли надається така можливість, для того щоб «запобігти ще більшому злу». Однак будь-яка угода, яку буржуазний світ укладає з радикальним більшовизмом, в кінцевому рахунку призведе до перемоги більшовизму над буржуазним світом завдяки закону природи, згідно якому сильний завжди перемагає над слабким.

У більшовизму є, щонайменше, одна явна перевага перед усіма іншими групами, які володіють політичною владою, — за винятком тих, що протистоять йому рішуче і безкомпромісно. Він безсоромно мобілізує найнижчих представників роду людського, які зустрічаються серед покидьків будь-якого народу і які протистоять державі та ідеям, що його підтримують. Це організація, яка складається з найнижчих інстинктів народу і прагне знищити всі продуктивні та цінні елементи раси. Вона, як правило, захоплює групу, що володіє політичною владою, ґрунтованій на неосвіченій меншості і яка має намір досягти своєї кінцевої політичної мети з допомогою злочинних тактик, незважаючи ні на які кошти.

Але більшовицьку готовність до тактичних компромісів не варто приймати за бажання піти на компроміс у тому, що стосується його принципів. По суті, більшовизм не знає слова «компроміс». Якщо він і йде на компроміс, то тільки з однієї-єдиної причини — з тим, щоб використовувати його як засіб для захоплення необмеженої влади. Більшовизм, не вагаючись, перерізає горло тим, хто допоміг йому прийти до влади, після того як він її здобув. Що ж, не дуже приваблива перспектива для тих буржуазних політиків з деяких країн Західної Європи, які все ще думають, ніби більшовизм можна позбавити жала за допомогою приборкувача під назвою Народний фронт.

Більшовизм — це диктатура гірших. Владу він захоплює за допомогою брехні та підтримує її за допомогою сили. Щоб боротися з ним, треба досконало його знати і проникнути в його найпотаємніші секрети. Щоб його знищити, треба мобілізувати найдостойніші сили нації, бо більшовизм є організацією всього того, що можна назвати антирасовими силами народу.

В одній області більшовизм показав свою майстерність з особливим успіхом — в негативній пропаганді. За допомогою брехні і лицемірства він захоплює плацдарм серед народів. Він намагається відтворити спотворену картину характеру і внутрішньої форми цього політичного божевілля. Ленін, батько більшовицької революції, відкрито визнав, що брехня не тільки виправдана, але і, як виявилося, є найефективнішим знаряддям у більшовицькій боротьбі. Шопенгауер якось сказав, що євреї — майстри брехні, і тому не дивно, що більшовизм і єврейство в цьому відношенні знаходяться в близькій спорідненості. Єврейський більшовизм — неперевершений фахівець в тому, що стосується поводження з брехнею. Чесні і порядні люди бувають настільки вражені цим методом, що виявляються нездатними надати внутрішній опір. Саме цього й прагнули єврейські більшовики. Вони користуються тим, що середній, порядний громадянин неспроможний повірити в те, що можна брехати з такою нахабною і безсоромною безпечністю, з якою вони брешуть.

Однак брехати так дуже навіть можна. Більшовизм це ясно показав, зумівши застати зненацька і розташувати до себе чимало нічого не підозрюючих людей.

Згідно з самою сутністю більшовизму його пропаганда є міжнародною і агресивною. Вона прагне радикально налаштувати всі народи світу, для того щоб викликати анархію і встановити більшовизм. Вона отримала в своє розпорядження гігантські грошові кошти, які є необмеженими зважаючи на те, що більшовицькі диктатори безжально морять голодом весь російський народ, щоб можна було витрачати гроші на ці цілі. Цей вид пропаганди є особливо підступним для зарубіжних країн, оскільки він підтримується компартіями цих країн, тобто відповідними зарубіжними осередками Комінтерну. Компартії, що діють за межами Росії, — не що інше, як іноземні легіони Комінтерну. З їх допомогою більшовизм будує і організовує хитромудрі плани за підбурювання до заколоту на міжнародному рівні, з якими дуже важко боротися, оскільки вони мають коріння в політичному і національному житті відповідних народів. Існування всередині країни партії, яка отримує накази від керівництва зарубіжної країни, слід вважати найстрашнішою небезпекою для держави. Як показує досвід, країни, в яких є потужна компартія, в тій чи іншій мірі залежать від вказівок Сталіна в тому, що стосується своєї домашньої, соціально-економічної, військової і зовнішньої політики. Так, наприклад, при укладенні договору одна із західноєвропейських наддержав насамперед зажадала, щоб для комуністичної партії, наявної на її території, були дані вказівки з Москви перестати підривати армію і накладати вето на кредити для військових цілей.