Так говорив Геббельс

Я не китаєць, і я не живу у Шанхаї. І звуть мене не Ву-Кью-Чу, а Хазе.

Я живу у лісі і нічого не знаю.

Німці, купуйте тільки у євреїв!

Газета «Der Angriff», 10 грудня 1928 р. Дане есе було опубліковано напередодні різдвяного сезону покупок. У ньому Геббельс іронічно радить всім німцям купувати тільки у євреїв. Заголовок статті є пародією на знамените нацистське гасло «Німці, не купуйте у євреїв!»

Чому? Тому що єврей продає дешевий, але поганий товар, в той час як німець встановлює належну ціну за хороший товар. Тому що єврей дурить вас, в той час як німець поводиться з вами чесно і справедливо. Тому що у єврея ви можете купити всякий непотріб, а німець продає, в основному, тільки якісні товари.

Єврей – ваш кровний брат, німець же ж – ворог вашого народу. Єврей трудиться в поті чола, німець же ж – ледар і нероба. Єврей чотири роки стояв з вами на фронті, плечем до плеча, ризикуючи своїм життям за славу і велич Німеччини, в той час як німець відсиджувався в тилу. Єврей гинув, щоб Німеччина могла жити. Важко відшукати єврея, який би під час війни і революції не втратив усе, що в нього було, і так само нелегко знайти німця, який би не розбагатів і не знахабнів. І взагалі, всім відомо, що німець розіп'яв Христа, а єврей перетворив його вчення про любов в дійсність.

Купуйте тільки в єврейських універмагах. Яке вам діло до дрібного німецького торговця? Нехай він відправляється в Палестину і продає свої товари там! Йому не місце тут, у Німеччині. Нам набридла постійна балаканина про вимираючий дрібний бізнес. В єврейському універмазі так зручно і затишно! Там можна знайти будь-який дешевий непотріб. Ці палаци – на кожному перехресті. Їх світло сяє у темну ніч, у вітринах світяться різдвяні ялинки, над морем позбавленого смаку кітчу співають ангели, діти сміються і плескають у долоні, а трохи подалі стоїть привітний торговець-єврей, потираючий з радості руки. Де ви знайдете такого щедрого та енергійного торговця-німця? Ви хочете сказати, що німцеві теж треба заробляти на життя? З якого це дива? Ким він себе уявив? Нехай живе на допомогу по безробіттю, як всі ми. Чому це окремі німці повинні жити краще, ніж всі інші? У Німеччині це право, як-ніяк, мають тільки євреї. Для чого ж потрібна республіка, як не для того, щоб євреям жилося добре?

На це різдво в одному тільки Берліні через єврейські універмаги збанкрутувало шістсот малих підприємств! Ви хочете сказати, що навколо ще так багато німців? Нічого – до наступного різдва їх стане набагато менше. У Німеччині вже майже нічому і нікому банкрутувати. Так і повинно бути. Німеччина для євреїв! За це ми билися і спливали кров'ю. Заради цієї мети ми віддамо останні гроші.

Виставляйте на продаж різдвяні ялинки. Радійте, доньки Сіону! Добропорядні німці з кровно зароблених монет кують кайдани для самих себе. Єврейський фінансист буде використовувати їх для того, щоб тримати німців у вічному рабстві. Ну хто відмовиться допомогти світовому єврейству в його славетній справі? Для чого нам шия, як не для того, щоб носити ярмо? Ось уже десять років Німеччина розпродається і купується. Хіба хтось відмовиться допомогти? Хіба хтось запитує, від кого іграшка під різдвяною ялинкою – від єврея Тітца або німця Мюллера? Єврей буде жиріти від монет, які ви йому даєте, німець же буде вмирати від голоду. Ну і що? Нехай засяє світло над євреями, а німців огорне темрява! Це те, чого хоче бог євреїв, так само як і їх вірний дармоїд, міністр фінансів Гільфердінг. Майно не належить нікому, якщо воно не належить єврею. Шляхетності – нічого, банкам, біржам і шахраям з універмагів – все!

Різдво – свято любові. Так полюбімо ж, браття, бідних і нещасних євреїв! Нехай вони лопаються від жиру! Любіть ворогів ваших, робіть добро тим, хто ненавидить вас! Хіба єврей не завжди був нашим ворогом? Хіба він не ненавидів, не переслідував, не обмовляв і не завжди плював на нас? Знайдеться хоч одна людина, яка скаже, що ми повинні ставитися до нього згідно із законом, який він застосовує по відношенню до нас: око за око і зуб за зуб?

Немовля, чий день народження ми скоро будемо відзначати, прийшов у цей світ, щоб принести любов. Однак Христос-людина зрозумів, що любов не завжди діє. І коли він побачив у храмі єврейських бариг, він взяв батіг і вигнав їх геть.

Німці, купуйте тільки у євреїв! Нехай ваші співгромадяни голодують! Ходіть в єврейські універмаги, особливо на різдво. Чим несправедливішими ви будете до свого власного народу, тим швидше настане день, коли прийде одна людина, візьме батіг і вижене бариг із храму нашої вітчизни.

Розділ 7

Битва за Берлін (уривок)

Газета «Der Angriff», 1934 р.

«Атака»

Частина 1

Випуск власної газети у Берліні стало для забороненої партії беззаперечною необхідністю. Так як поліцай-президія перешкоджала будь-якій суспільно ефективній акції руху шляхом заборони (наших) зібрань, плакатів і демонстрацій, то нічого іншого, чим ще можна було завоювати нову територію за допомогою публічного масового впливу, нам більше не залишалося.

Вже в той час, коли партія ще була дозволена, ми носилися з думкою заснувати власний друкований орган для Берлінського руху. Але проведення в життя цього плану постійно зазнавало невдачі через самі різні перешкоди. Щоб запустити газетне підприємство, яке б відповідало сучасному значенню руху, завжди не вистачало грошей. Також нашому проекту заважала низка організаційних труднощів, обумовлених партійною роботою; крім того ми так інтенсивно були зайняті партійної пропагандистською діяльністю на зборах та демонстраціях, що часу у нас вже не вистачало на те, щоб ефективно та успішно реалізовувати цей проект.

Тепер, однак, партія була заборонена. Зібрання були заборонені, про вуличні демонстрації мова навіть не йшла. Після того, як перший шторм преси затих, жовта преса накрила нас пеленою замовчування. Вони сподівалися, що зможуть таким чином перемогти рух, якому (перед цим) нанесли жорстокий організований удар.