Так говорив Геббельс

На сході ми зіткнулися з серйозним військовим викликом. Криза на даний момент дуже глибока, багато в чому схожа, але не ідентична з кризою минулої зими. Пізніше ми поговоримо про причини. Зараз же ми повинні прийняти все як є і знайти та застосувати шляхи і засоби для того, щоб знову змінити ситуацію на нашу користь. Ні в якому разі не можна заперечувати серйозність ситуації. Я не хочу, щоб у вас склалося хибне уявлення про стан справ, який може призвести до помилкових висновків і дати німецькому народу помилкове відчуття безпеки, що при нинішній ситуації більш ніж недоречно.

Буря, що насувається цієї зими на наш древній континент із степів, затьмарює собою весь колишній людський та історичний досвід. Німецька армія та її союзники — це єдино можливий захист. У своїй прокламації від 30 січня Фюрер в притаманній йому серйозній та чарівній манері задав питання: що стало б з Німеччиною і Європою, якщо б 30 січня 1933 року замість націонал-соціалістів до влади прийшов буржуазний або демократичний уряд? Яка б небезпека за цим послідувала — швидше, ніж ми могли очікувати, — і що б ми протиставили їй? Десять років націонал-соціалізму було більш ніж достатньо, щоб показати німецькому народові всю серйозність небезпеки, яку більшовизм представляє на сході. Тепер всім зрозуміло, чому ми так часто говорили про боротьбу з більшовизмом на наших партійних з'їздах у Нюрнберзі. Ми гучним голосом застерігали наш німецький народ і весь світ, сподіваючись вивести західну цивілізацію із паралічу волі і духу, який вразив її. Ми намагалися відкрити їм очі на страшну небезпеку, витікаючу від східного більшовизму, який віддав у жертву терору євреїв майже 200-мільйонний народ і готувався до агресивної війни проти Європи.

Коли Фюрер наказав армії атакувати схід 22 червня 1941 року, ми всі знали, що це буде вирішальна битва цієї великої боротьби. Ми знали ризики й труднощі. Але ми також знали, що ризики й труднощі з часом збільшуються, а не зменшуються. Було без двох хвилин північ. Подальше вичікування запросто могло призвести до знищення Рейху і повної більшовизації європейського континенту.

Не дивно, що через сувору секретністьі більшовицького уряду і вжитих ним заходів, що вводять в оману, ми не змогли належним чином оцінити військовий потенціал Радянського Союзу. Тільки зараз ми бачимо його справжні масштаби. Саме тому боротьба, яку наші солдати ведуть на сході, перевершує за своєю суворістю, за своїми ризиками і труднощами всю людську уяву про неї. Вона вимагає від нас повної народної потужності. Це загроза для Райху та європейського континенту, яка затіняє собою всі колишні загрози. Якщо ми програємо, ми провалимо нашу історичну місію. Все, що ми будували і робили в минулому, меркне перед обличчям цього колосального завдання, яке стоїть безпосередньо перед німецькою армією, так само як і перед усім німецьким народом.

Я звертаюся насамперед до світової громадськості і проголошую три тези щодо нашої боротьби з більшовицькою загрозою на сході.

Перша теза: якщо б німецька армія була не в змозі знищити загрозу зі сходу, Райх ліг би перед більшовизмом, а незабаром після нього — і вся Європа.

Другий: тільки німецька армія, німецький народ та їх союзники можуть врятувати Європу від цієї загрози.

Третій: нам загрожує небезпека. Ми повинні діяти швидко й рішуче, або ж буде занадто пізно.

Розглянемо першу тезу. Більшовизм завжди відкрито проголошував свою мету: принести революцію не тільки в Європу, але й на весь світ, і кинути його в більшовицький хаос. Ця мета була очевидна з самого народження більшовицького Радянського Союзу; вона була ідеологічною і практичною метою політики Кремля. Немає жодних сумнівів, що чим ближче Сталін та інші радянські лідери підходять до виконання своїх цілей з руйнування всього світу, тим сильніше вони намагаються їх приховати і втаїти. Але нас не обдурити. Ми не з тих боязких особистостей, які немов загіпнотизований кролик чекають, поки їх не проковтне пітон. Ми воліємо своєчасно розпізнавати небезпеку і вживати дієвих заходів. Ми бачимо наскрізь не тільки теорію більшовизму, але і його практику, оскільки ми мали великі успіхи в цьому плані в нашій внутрішній боротьбі. Кремлю нас не обдурити. У нас було в розпорядженні чотирнадцять років нашої боротьби за владу та ще десять років після цього, щоб викрити його наміри і його безсоромну брехню.

Мета більшовизму — всесвітня єврейська революція. Вони хочуть втягнути Райх і Європу в хаос, використовуючи наступні за цим безнадійність і розпач, щоб встановити свою міжнародну, що ховається за маскою більшовизму, капіталістичну тиранію.

Можна навіть не говорити, що це буде означати для німецького народу. Більшовизація Райху буде означати ліквідацію всієї нашої інтелігенції та всього нашого керівництва, а також більшовицько-єврейського поневолення наших робітників. У Москві займаються пошуком робітників для відправки на примусові роботи в сибірську тундру, як сказав Фюрер у своїй прокламації за 30 січня. Повстання степів, яке спостерігаємо на фронті, і буря зі сходу щодня розбивається об наші лінії зі все зростаючою силою, — все це не що інше, як повторення історичного спустошення, яке в минулому настільки часто загрожувало цій частині світу.

Це пряма загроза існуванню всіх європейських держав. Не варто думати, що більшовизм зупиниться на кордонах Рейху, якщо він переможе. Мета його агресивної політики і агресивних воєн — це більшовизація всіх країн та народів у світі. Побачивши такі неприкриті наміри нас вже не одурманити газетними заявами з Кремля або гарантіями з Лондона і Вашингтона. Ми знаємо, що на сході ми маємо справу з пекельною політичної чортівнею, яка не визнає норм, що визначають відносини між народами і державами. Коли, наприклад, лорд Бівербрук каже, що Європу потрібно віддати радам, або коли провідний американсько-єврейський журналіст Браун цинічно додає, що большевизация Європи спроможна вирішити всі проблеми континенту, ми знаємо, що вони мають на увазі. Європейські держави стоять перед величезною проблемою. Захід в небезпеці. І не має значення, чи усвідомлюють це їх уряди та інтелектуали чи ні.

Як би то не було, німецький народ не бажає схилятися перед обличчям цієї небезпеки. Позаду радянських дивізій, що наближуюються, ми бачимо єврейські загони по знищенню, а позаду них — терор, привид масового голоду і повну анархію. Міжнародне єврейство — це диявольська розкладаюча закваска, яка отримує цинічне задоволення від того, що вона вводить світ до найглибшого хаосу і руйнує стародавні культури, у створенні яких вона не брала ніякої участі.

Ми також усвідомлюємо нашу історичну відповідальність. Двотисячолітня західна цивілізація в небезпеці. Переоцінити небезпеку просто неможливо. Показово те, що коли хтось називає її по імені, міжнародне єврейство в усьому світі починає голосно протестувати. Стан речей в Європі зайшов настільки далеко, що небезпеку не можна називати небезпекою, якщо причиною її є євреї.

Це, однак, не заважає нам робити потрібні висновки. Саме це ми робили в наших колишніх внутрішніх битвах. Демократичне єврейство «Берлінер тагеблатт» і «Фоссишен цайтунг» грало на руку для комуністичного єврейства, применшуючи і занижуючи зростаючу небезпеку, а також заколисуючи наш народ, якому загрожувала небезпека, і знижуючи його здатність до опору. Ми знали, що якщо не знищити небезпеку, мільйони німців виявляться у владі голоду, злиднів і примусової праці. Ми знали, що наша частина світу може впасти і поховати під своїми руїнами древню спадщину Заходу. Такою є небезпека, яка загрожує нам сьогодні.

Моя друга теза: тільки Німецький Райх і його союзники спроможні впоратися з цією небезпекою. Деякі європейські народи, включаючи Англію, вважають, що вони достатньо сильні для того, щоб чинити ефективний опір більшовизації Європи, якщо справа дійде до цього. Ця думка є вкрай несерйозною та її навіть не треба спростовувати. Якщо навіть найсильніша військова сила в світі не може знищити загрозу більшовизму, хто тоді зможе це зробити? (Крики в Палаці спорту: «Ніхто!») У нейтральних європейських держав немає ні потенціалу, ні військових коштів, ні духовної міцності для того, щоб надати більшовизму хоча б якийсь опір. Роботоподібні дивізії більшовизму зметуть їх за кілька днів. У столицях середніх і малих європейських держав люди втішають себе тією думкою, що проти більшовизму треба озброюватися духовно (сміх у залі). Це нагадує мені про заяви буржуазних партій в 1932 році, які думали, що вони можуть боротися і виграти битву з комунізмом за допомогою духовної зброї. Це також було настільки безглуздо, що навіть не треба було спростовувати. Східний більшовизм — це не тільки теорія тероризму, це ще і практика тероризму. Він прагне до своєї мети з диявольською грунтовністю, використовуючи всі ресурси, які знаходяться в його розпорядженні, незважаючи на добробут, процвітання або мир народів, яких він безжально пригнічує. Як будуть діяти Англія і Америка, якщо Європа, не дай боже, впаде перед більшовизмом? Чи стане Лондон переконувати більшовизм зупинитися біля Ла-Маншу? Я вже говорив, що у більшовизму є іноземні легіони у вигляді компартій у всіх демократичних державах. Жодна з цих держав не може вважати себе імунною до внутрішнього більшовизму. На недавніх додаткових виборах в палату громад (нижню палату британського парламенту) незалежний, тобто комуністичний, кандидат набрав 10741 голосів з 22371. Це сталося в окрузі, який до цього вважався оплотом консерваторів. За короткий термін 10 тисяч виборців, тобто майже половина, стали здобиччю комуністів.

Це доводить, що в Англії також є більшовицька небезпека, і вона не зникне тільки тому, що її будуть ігнорувати. Ми не віримо жодним територіальним обіцянкам, який може дати Радянський Союз. Більшовизм встановив ідеологічні, так само як і військові кордони, які становлять загрозу для всіх держав. У світу більше немає колишнього вибору: повернутися до старої роздробленості або прийняти для Європи новий порядок під керівництвом країн Осі. Єдиний вибір на даний момент — це жити під захистом країн Осі або в більшовицькій Європі.

Я твердо переконаний, що у лондонських лордів і архієпископів, які ллють сльози, немає ні найменшого наміру чинити опір більшовицькій загрозу, яка виникне в тому випадку, якщо радянська армія вступить в Європу. Єврейство настільки глибоко заразило англосаксонські держави — і духовно, і політично, — що в них зникла здатність бачити небезпеку. В СРСР єврейство ховається під личиною більшовизму, а в англосаксонських державах — під личиною плутократичного капіталізму. Євреї — фахівці з мімікрії. Вони присипляють народи-«господарі», паралізуючи їхню волю до опору. (Крики із залу: «Ми відчули це на собі!») Проведений нами аналіз цього питання привів до висновку про те, що співробітництво між міжнародною плутократією та міжнародним большевизмом — це зовсім не протиріччя, а ознака глибокої подібності. Рука псевдоцивілізованого єврейства Західної Європи тисне руку єврейства східних гетто над головою Німеччини. Європі загрожує смертельна небезпека.

Я не тішу себе надією, що мої зауваження хоч якось вплинуть на громадську думку в нейтральних і вже тим більше у ворожих державах. У мене немає такої мети і такого наміру. Я знаю, що через труднощі на східному фронті завтрашня англійська преса люто накинеться на мене з обвинуваченням у тому, що я став подумувати про мир (гучний сміх в залі). Це не відповідає дійсності. Ніхто в Німеччині більше не думає про боязкий компроміс. Весь народ думає тільки про сувору війну. Однак, будучи виразником думки провідної нації на континенті, я маю повне право називати небезпеку небезпекою, якщо вона загрожує не лише нашій країні, але і всьому континенту. Ми, націонал-соціалісти, просто зобов'язані сповістити про спробу міжнародного єврейства занурити європейський континент в хаос і попередити про те, що в більшовизмі єврейство має терористичну військову міць, небезпеку якої просто не можна переоцінити.

Моя третя теза — це те, що небезпека загрожує саме зараз. Параліч західноєвропейських демократій перед смертельною небезпекою, що загрожує їм, є просто жахливим. Міжнародне єврейство робить все, що може, щоб посилити цей параліч. У дні нашої боротьби за владу в Німеччині єврейські газети намагалися приховати небезпеку, поки націонал-соціалізм не пробудив народ. Сьогодні те ж саме відбувається в інших країнах. Єврейство в черговий раз постає як втілення зла, спритний демон розкладання і носій міжнародного хаосу, що руйнує культуру.