TextBook Щоб єсте віру зо всього миру руського вигубили.
Ви бунтували, бисьте пропали. А козакам УНІТИ
Що провинили, в чім прогрішили козакам ЄЗУВІТИ?»
Ці стрічки повністю заперечують традиційні в українській історіографії уявлення про роль релігійного чинника у повстанні під проводом Хмельницького. Якщо виходити з розуміння автора, то цей чинник обумовлений не переслідуваннями православних, а пропагандою, яку проводив митрополит Йоасаф та йому подібні. Вони цілеспрямовано нацьковували козаків, щоб ті воювали з поляками.
Автор вірша є прихильником миру. Завершується твір промовистими словами:
«О Хмелю, Хмелю, що ті повелю, землях ся розтікаєш
Хутко новину, що на тичину піднесуть тя, міт маєш.
Як плине вода, так ВОЙНИ ВОДА з тобою всяк пропала,
Хутній з приміра правая віра, ніж з твоєй войни стала.
Співай же, Стиру, піснь да о миру: війна бодай устала.
Іди ж в Дніпро, вода: радше, щоб згода хутчій тут настала».
З пісні випливає, що Хмельницький розпалив «війну за віру». За це буде покараний. Він вже має мітку. Автор вважає, що праведність віри треба доводити прикладом.
Наведений вірш про Берестецьку битву виглядає дещо незвично на фоні інших віршів. Ми нічого не можемо сказати про автора. Безперечно, це була освічена людина. Інше питання, наскільки «високою» була ця освіта. Не виключено, що він належав до духовного стану. Чи не звідси його інтерес до релігійних питань?
Якщо наведений вірш про битву під Берестечком має пропольський характер, то більшість інших віршів, що виходили з козацького середовища та близьких до нього кіл, були русофільськими. Наприклад, такою була «Пісня про повстання Мартина Пушкаря»627. Відомо, що полтавський полковник Пушкар, який дотримувався проросійської орієнтації, виступив проти гетьмана Виговського, котрий пішов на порозуміння з поляками. У згаданій пісні вчинки Пушкаря всіляко схвалюються, зате Виговський засуджується.
Також проросійський характер має пісня «Про Петра Дорошенка»628. Правда, в ній антипольські мотиви замінені мотивами антиісламськими. У творі засуджується гетьман Дорошенко, який пішов на союз із турками. Це в пісні трактується як велике лихо, що призвело до розорення України, власне Наддніпрянщини:
«За Дорошенка-гетьмана
Пуста Україна стала:
Церкви Божії опустіли
Обителі [ся] розорили —
Осквернення земля
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» автора Петро Кралюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тюркська тематика в українській поезії другої половини XVII – початку XVIII ст“ на сторінці 7. Приємного читання.