Розділ «8»

З того часу Суботін і почав працювати у розвідці.

…У проїзді між руїнами зупинився вілліс. З машини вискочив американський офіцер. Він кинув шоферові свій кашкет, підняв комір плаща (на цьому його маскування під цивільного закінчилося) і попрямував до ринку.

Тільки тепер Суботін залишив своє місце і став так, щоб американець неодмінно пройшов повз нього. Коли офіцер порівнявся з ним, Суботін тихо сказав німецькою мовою:

— Цікавлюсь оптовими операціями.

Американець здригнувся, мов бойовий кінь на клич сурми, і зупинився біля Суботіна.

— Що саме? — спитав він поганою німецькою мовою.

— Відійдімо трохи далі, — сказав Суботін по-англійськи і повільно попрямував до руїн.

Американець слухняно йшов за ним. Вони сіли на руїнах цегляної стіни і почали ділову розмову.

— Мене цікавить тільки оптова операція.

— Що, що саме? — нетерпляче спитав американець.

— Дешеві годинники, панчохи і багато чого іншого, але неодмінно у великій кількості.

— Годинники можу запропонувати зараз, півдюжини.

— Ні, це не мій масштаб. Сотня — інша річ. І саме дешеві, але суму за них ви одержите пристойну.

— Не розумію.

— Все дуже просто. Я роблю свій бізнес в Східному Берліні. Маю справу з радянськими офіцерами. Платять величезні гроші за мотлох.

— Східними марками?

— Цілком зрозуміло.

Розмова завершилася тим, що Суботін все-таки купив ті годинники, які мав американець. Більше того, він заплатив таку ціну, про яку американець навіть не мріяв, вирушаючи робити свій бізнес.