— Будь ласка. Дякую. Я все-таки чекатиму вашу листівку, я дуже вірю в щасливий випадок. — Покупець педантично замотав шию шарфом, застебнув пальто на всі гудзики, підняв комір і вийшов з крамниці.
Букініст люто стукнув кулаком по прилавку і шмигнув за штори.
У кімнаті, де в свій час Зігмунд Лісовський зустрічався з Посельською, тепер сидів худорлявий чоловік років тридцяти. Він був у поношеній кожанці, на столі перед ним лежав кашкет-тельманка. Букініст шпурнув на стіл тільки-но одержані від покупця п’ять марок.
— От ціна моєї витримки! Ще хвилина, і я б застрілив його.
Чоловік узяв зім’яті гроші і акуратно розгладив їх долонею.
— Не пізнаю вас, Курт. Невже ваші нерви так здешевіли? І ми, виходить, переплачуємо вам? — Чоловік говорив німецькою мовою досить добре, але з тією старанністю, яка виказувала в ньому іноземця.
— Нерви не з заліза, — пробурчав, сідаючи, букініст.
— А не може бути так, що цей покупець спеціально заходив, щоб перевірити, з чого зроблені ваші нерви?
— Пусте! Я вже знаю цих божевільних. Гітлер знищував євреїв, а треба було душити інтелігенцію. Саме вони і штовхнули нас у безодню. — Товстун сплеснув руками. — І цим ідіотам хоч би що: дістань і дай роман про Вагнера.
Чоловік підсунув гроші букіністові.
— Добре сказано! Одержуйте!
Букініст змахнув гроші на підлогу.
Очі у чоловіка злобно блиснули.
— Пане Крамер, покупець явно переплатив за ваші нерви. Я вас просто не пізнаю.
— А я вас не розумію! — обурився букініст. — Чого ви вдаєте надлюдину і мелете дурниці? «Нерви, нерви…» Ви ж просто не знаєте, що сталося у Франкфурті. Зігмунд Лісовський буквально вистрибнув з петлі, і, нарешті, просто щастя, що Карл розбився на смерть. Він надто любив себе і продав би нас, як баранів, поштучно.
— Ви впевнені, що він справді мертвий?
— Так повідомлено в газетній хроніці.
— А що коли це повідомлення надруковано навмисне, щоб зберегти залишки ваших нервів?
— Не може бути! — букініст перелякано глянув на співбесідника.
В цей час десь під ліжком почувся звук, схожий на приглушений дзвінок. Хазяїн і його гість здригнулися, поглянули один на одного.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операція-відповідь » автора Ардаматський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „25“ на сторінці 2. Приємного читання.