Розділ «Частина друга Документи»

Як Пан до цього всього ставиться, нехай Пан якнайшвидше відповість, щоб ми знали, як виставити наші частини відносно Панського постерунку.

Нехай відповідь Пан передасть у руки тієї людини, від якої Пан отримав цю пошту

З повагою:

Командир Народної Самооборони (-) Богун

17 квітня 1945 р.

АР Rzeszów, zesp. WUSW, sygn. 170, k.1 (314).

ЗАКЛИК ДО СПІВПРАЦІ

Свободу народам! Свободу людині! Смерть тиранії!

ПОЛЯКИ!

Нині вивозять нас, а завтра Вас… Наша доля є однаковою. Тільки Вас ще намагаються приманити польськими мундирами, гербом, прапорами, виборами, відзнаками і гарними, але фальшивими словами про Демократичну Польщу. Але це все вирішує не польський народ, а Сталін і його кліка. Не вірте їм! Не вірте цим облудним тиранам!

Нас також обманювали спочатку Українською Радянською державою, своїм президентом, військом, урядом, консульствами тощо, а потім, коли взяли все у свої руки, все ліквідували. Арештували і розстріляли навіть таких мальованих президентів і прем'єрів, міністрів-комісарів, як нині Ваші Осубки і Берути, а колись наші Коцюбинські, Скрипники та інші. Залишилась стара неволя, стара, добре нам і Вам відома, російська тюрма народів, темна азійська тиранія. Те, що вчора робили з нами, нині роблять з Вами. А те, що нині діється з нами, — завтра чекає на Вас.

ПОЛЯКИ! Наша доля тепер є однаковою і наша дорога до волі та сама. Незабаром знову зустрінемося — або у Сибіру, або разом у новому вільному світі на руїнах московської в'язниці народів. Найбільшою мірою це залежить від нашої поведінки і від нашої боротьби.

Отже, вставайте до спільної визвольної боротьби за спільні ідеали національного визволення і особистої людської свободи.

ХАЙ ЖИВЕ СПІЛЬНИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ ФРОНТ УСІХ ПРИГНОБЛЕНИХ НАРОДІВ! ГЕТЬ МОСКОВСЬКУ В'ЯЗНИЦЮ НАРОДІВ! ГЕТЬ МОСКОВСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ФАШИЗМ! СМЕРТЬ ТИРАНАМ І ТИРАНІЇ! ХАЙ ЖИВЕ ВІЛЬНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА! ХАЙ ЖИВЕ ВІЛЬНА НЕЗАЛЕЖНА ПОЛЬЩА! ХАЙ ЖИВУТЬ РІВНІСТЬ, БРАТЕРСТВО І СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ УСІХ НАРОДІВ І ВСІХ ЛЮДЕЙ!

УКРАЇНСЬКІ ПОВСТАНЦІ Переклав[51]: Мосьондз М.

Archiwum Państwowe Lublin, UPA-Zachód, VI Okręg Wojskowy, «Sian». — Teczka 85. - S. 203.

БІЛЯ ДЖЕРЕЛ УПА НА ЗАКЕРЗОННІ

(Фрагменти спогадів)

При визначенні кордону між Польщею і Україною в 1944 році вздовж лінії Керзона українців про згоду не питали. Подібно до того, як в Андрушові в 1667 році чи у Ризі 1921 року Україну ділили Москва і Варшава. Ще раз підтверджено, що Україна — це колонія, предмет торгу між «старшими братами». У Польщі залишилось понад сімсот тисяч українців, які згуртованою групою проживають на Лемківщині, поблизу Перемишля, Ярослава, Любачова, на Холмщині й Підляшші.

Відразу після проходу фронту восени 1944 року в містах і деяких селах Галичини оживили діяльність польські боївки. НКВД їх не переслідувало. У серпні або у вересні поляки з села Пнікут на південь від Мостиської спалили частину українського села Пакость (нині Нагірне). Загинуло кільканадцять осіб. Пнікут — єдине польське село серед десятків українських сіл. І це на території України.