Розділ «Частина друга Документи»

2. Політичні настрої

Ненависть між поляками і українцями зростає з кожним днем. У всіх повітах Польщі, охоплених евакуацією населення, зафіксовано масові підпали українських сіл, грабунки і вбивства українського населення.

Ставлення українського населення до евакуації в принципі є добрим, за винятком Любачівського, Ярославського, Перемишльського, Леського повітів і частково Грубешівського й Томашівського, у яких населення не хоче виїжджати. У цих повітах більшість становлять українці, з якими бандерівці проводили і надалі проводять антипереселенську роботу. Є навіть випадки, що забороняють переселення під загрозою репресій.

У лютому і березні 1945 року бандитські формування АК масово підпалювали українські села, грабували і вбивали населення. Внаслідок цих дій значно збільшилось надходження заяв на евакуацію. У лютому і березні 1945 року в Любачівському, Ярославському і Перемишльському повітах подали заяви 27 590 родин, тоді як протягом попередніх 5 місяців їх надійшло тільки 12 872 заяви.

У квітні кількість АКівських нападів зменшилась, і тому населення під різними приводами утримується від виїздів, а часто навіть забирає подані заяви. Населення з Любачівського, Ярославського і Перемишльського повітів виїжджає під натиском банд, щоб урятувати життя і рухоме майно.

У Леському повіті напади польських націоналістичних банд не загрожують, тут є дуже багато банд УПА, і весь повіт не переселяється. Подібна ситуація спостерігається у південно-східних і східних гмінах Грубешівського і Томашівського повітів.

У новостворених повітах — Горлицькому, Новосондецькому, Яслівському, де підлягає переселенню 60 800 осіб, живуть головним чином русини, так звані лемки, які є лояльними щодо Радянського Союзу і висловлюють бажання переселитись. Багато лемків пішло і продовжує йти добровольцями до Червоної Армії. Протягом короткого часу праці Переселенських комісій з цих трьох повітів надійшли заяви з проханням про виїзд від 3 560 родин, тобто 14 600 осіб, що становить 24 % загальної кількості русинів і українців на цій території. Антипереселенську пропаганду ведуть тільки священики і куркулі.

3. Ворожа діяльність АКівців

Кількість банд і їх склад збільшуються з кожним днем. (…) Протягом квітня, за неповними даними, відзначено такі наслідки терору стосовно українського населення:

Спалено господарств — 180

Пограбовано господарств — 139 Вбитих і поранених серед цивільного населення — 620 Пограбовано:

Коней — 7

Корів — 139

Здійснено нападів на наших працівників — 8

Ось характерні методи діяльності банд:

У перші дні квітня грубешівський уповноважений відіслав зі станції Гвоздово до станції Угнів транспорт переселенців, який конвоювали 10 солдатів ВП. Банда АК розібрала рейки, пограбувала майно 28 родин, забрала 3 коней, 18 корів і 4 людини. Що зробили з людьми — невідомо. Польські солдати не чинили опору діям банди, відповідно ніхто їх не чіпав.

10 квітня у селах Лазів, Бистре, Кустрава і Камінка (Білгорайський повіт) бандити забрали 84 корови, 30 коней, багато харчів і домашнього майна.

Уночі на 10 квітня ц. р. (Перемишльський повіт) банда приблизно з 200 осіб спалила близько 150 господарств, вбила понад 100 осіб, пограбувала худобу і все майно мешканців.

Уночі на 18 квітня ц. р. в гмінах Піскоровиці й Сенява банда «аківців» спалила 30 українських господарств, вбила 500 осіб, пограбувала багато худоби, майна і харчів.

Уночі на 20 квітня ц. р. в селі Черниє [Чернічин?] у Грубешівському повіті банда пограбувала 19 родин, забравши 15 корів, 10 коней, багато харчів і домашнє майно.