Розділ «2.»

У вересні 1944 року курінь під командою Василя Мізерного був уже вишколеним і став цілком зформованою боєздатною одиницею. А тому «Рен» висилає своїх представників до командування Дрогобицької Військової Округи УПА «Маківка», які повинні були отримати подальші інструкції. До складу делеґації, поряд з курінним ад'ютантом Василем Шишканенцем-«Біром», сотенним «Бульбою» (прізвище невідоме) та курінним лікарем Модестом Ріпецьким-«Гориславом», був включений також Володимир Щиґельський. Делеґація прибула в штаб Військової Округи, що дислокувався тоді в околицях Турки, 15 вересня 1944 року. Прийняв її особисто командир Військової Округи «Маківка» Іван Белейович-«Дзвінчук». Вислухавши посланців, він передав Мізерному наказ переходити фронт, рухатися в запілля Червоної Армії, уникаючи боїв із нею. [66]

Виконуючи наказ командування, «Рен» 25 вересня рушив разом із вишколеними на полонині сотнями, до яких приєдналися ще й інші, що діяли в навколишніх теренах, на схід в напрямку на Станіславів. Загальна чисельність учасників цього рейду, що ввійшов в історію УПА під назвою Карпатський, становила понад 2000 вояків. Після переходу фронту ця велика повстанська частина розділилася на два курені на чолі з «Євгеном» та «Реном». Сотня «Бурлаки» залишилася під командуванням другого.

В ніч з 17 на 18 жовтня 1944 року цей курінь УПА провів одну з перших великих акцій - наступ на станицю НКВД в містечку Перегінську. "Цей перший активний виступ куреня в більшовицькому запіллі, - пише учасник цих подій Модест Ріпецький, мав стати бойовою заправою для вояків і іспитом у плануванні офензивного бою для старшин". [67] В ході акції Володимир Щиґельський як досвідчений вояк мав перебувати в тій групі, яка, згідно плану, повинна була безпосередньо провести наступ на станицю НКВД. Ось як описує події тієї ночі інший їх учасник сотенний виховник «Мар»: "Праве крило наступу творила сотня «Веселого». Центром наступу на станицю НКВД та інші більшовицькі центри призначено сотню командира «Байди». Ліве крило наступу зайняла сотня командира «Нечая». Ліве й праве крило мали оточити центр міста, де перебували ворожі сили. Командир «Нечай» був відповідальним за цілу акцію […] Чота сотні «Бурлаки» мала наступати на станицю НКВД. Сотні не підійшли на точно означений час на вихідні позиції. Сотня «Веселого» і чота сотні «Нечая» через спізнення участі в бою не брала. В місті була більша залога, добре укріплена, з важкою зброєю. Зв'язок через стрілянину та невідомий терен не працював справно. Тільки сотня «Байди» мала добрий зв'язок в бою, проте зазнала втрат. Загалом, стрілецтво не було підготовлене до вуличних боїв. Розпочату акцію сотнею «Байди» та, частинно, сотнею «Веселого» і «Нечая» - відкликано. Повстанці з міста відступили, не виконавши повністю накресленого плану. Точних даних про втрати ворога не усталено. Ворог держав це в таємниці". [68] Втрати повстанців, незважаючи на невдало проведену акцію, були не значними: двоє вбитих та кілька поранених. [69]