Розділ «Частина 2-га»

— Банда здєсь. Рукі вверх!

Не встиг Грецький спам'ятатись і взятися за зброю, як двоє козаків уже його роззброїли.

— Тепер, товаришу командире, — промовив Кібець, — можете руки спустити.

Зайшли в хату. Крім Кібця й командира там нікого не було, бо замісник був у командировці.

— Знаєш що, командире, — почав Кібець, — я є той чоловік, чию жінку й дитину ти замордував. Як ти думаєш, що я маю з тобою зробити?

Грецький перелякався. Його широко розплющені очі бігали, ніде не зупиняючись. Він намагався себе опанувати і, трохи заспокоївшись, промовив;

— За твою жену і ребьонка я нє віноват. Ето падлец-політрук Галемба.

— Добре, — сказав Кібець, — якщо наш плян буде виконаний, я тобі, сволоч, дарую життя. Одягайся скоріш і наказуй горністові грати збір ескадрону, та негайно поклич свого комісара. Чуєш?

— Да-а… — відповів командир, — єслі ти мєня пощадіш, то свої меня разстрєляют.

— То вже до мене не належить, — відповів Кібець. Пока велася розмова з командиром, новий козачий коновой, за допомогою вартового, викликали комісара ескадрону і передали наказ командира; "негайно явітся!"

Після цього діжурний з пов'язаними руками пішов до комори на "відпочинок".

Новий кінний конвой супроводив півсонного комісара. Біля хати командира він жваво вискочив із сідла, поставив коня біла ґанку а сам бігом до хати. Не встиг переступити порога й питає:

— В чом дєло?

Та зразу зорієнтувався, коли побачив навколо себе несподіваних гостей. Затрусився, зрозумівши своє небезпечне втановшце. Він без спротиву дався себе роззброїти.

— Грайте збір ескадрону, скоро! — наказав Кібець.

— Что хотітє ви дєлать? Обєзоружіть? — спитав командир.

— Так! — була Кібцева відповідь.

Скоро викликали горніста і тривожна мелодія "збору" металевим голосом розірвала ранкову тишу вогкого повітря. Надворі почало розвиднятись.

Червона кіннота зібралась скоро. Старшин і підстаршин закликали у двір, що був обнесений високим дерев'яним парканом і тут роззброювали та відводили вже до сараю, під замок. Решта ставала в ряди посеред вулиці, що теж була обнесена парканом.

Коли всі були зібрані, то за наказом Кібця, колону червоного ескадрону з обох сторін було закрито. Наблизились дві тачанки, розвернулись і поставили колону під перехресний вогонь. Колона заворушилась, але не рушила з місця.