Розділ «Частина 2-га»

Вартові, деякі з них тільки заснули першим сном, неохоче пробуджувались, чухались та позіхали. А хтось із них запитав:

— В чом дєло?

— Здєсь банда, — спокійно відповів Кібець.

Поки розгублені комунари кліпали очима, Кібець вигукнув:

— Встать, рукі вверх і ні с мєста! Хлопці, обшукать і впорядкувать "товаріщей'', — наказав козакам.

Один з кулеметників кинувся до свого нагана, що лежав з поясом на лавці, але наган уже був підібраний. Решту вояків блискавично обшукали, пов'язали їм руки та й повели до комори під замок.

Почувши гамір, з другої половини хати вийшов наляканий господар. Кібець зразу ж його заспокоїв, кажучи:

— У вас дядьку, буде все в порядку. Ідіть і спокіно відпочивайте аж до ранку. Зрозуміло? Ви нічого не бачили й не чули, а ранком вийдете і будете собі господарити, Була четверта година ранку, час зміни вартових і застави. Йшли міняти заставу в п'ятьох: Кібець, три козаки з рушницями і "розводящий". Розводяший ішов попереду, за ним Кібець і козаки з рушницями на плечах і ножами та револьверами в руках.

Коли наблизились до застави, що була в ямі між деревами, звідтіля залунав голос:

— Кто ідьот?

— Свої, — обізвався розводяший.

— Пропуск? — питає застава.

— Антабка, — відповідає Кібець та питає відклик.

— Ствол! — відповів вартовий застави.

Кібець зразу вигукнув:

— Ні з місця! Руки вгору!

Два вартових піднесли догори руки, а третій вхопився за револьвера, та ніж у груди звалив його на землю.

Двох нових полонених пов'язали. Зміна варти на заставі відбулася без шуму.

Тепер тут, біля кулемета лишились два козаки на варті і біля них дві запасні коробки набоїв.

Кібець з одним козаком-побратимом верталися назад до вартового примішення, ведучи зі собою двох нових в'язнів і розводящого.