Розділ «Юрій Фігурний. ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОГО ЛИЦАРСТВА»

Ой, устав, устав, коника сідлав.

Ой, сідлав, сідлав, в поле (похід) виїзжав.

І коли ж військове щастя і успіх на полі бою супроводжували князя та його неперевершених дружинників, то з походу, отримавши значні перемоги у битвах з ворогом, вони поверталися з великою здобиччю:

З Волощини йде — волики веде,

З Німеччини йде — грошики несе,

З Туреччини йде — коники веде.

Повернувшись із походу, дружина на чолі з князем паювала здобич: між дружинниками, як правило, порівну або за жеребком, кому що припадеться, а князь-ватажок вибирав собі що найкраще:

Перебирає між кониками: Котрі ліпшії, то собі бере. Котрі гіршії, служкам дає.

Проте в архаїчних українських колядках, як і в поетичній творчості норманських скальдів, щиро прославляється саме щедрість, великодушність і багатство військових ватажків. Тільки щедрому і багатому князеві воїни-дружинники вірно слугуватимуть, не покидаючи його напризволяще у скрутні хвилини. Так вчинив, наприклад, дружинник Віглаф, який, незважаючи на небезпеку, прийшов на допомогу своєму вождю у тяжкій для нього ситуації, згадавши перед цим усі отримані з його рук дари й дану під час одного з королівських бенкетів урочисту клятву. Так діяли і хоробрі русичі, бажаючи віддячити своєму князеві:

Ой чуємо там доброго пана,

Що платить добре за служеньку.

Ми йому будемо вірно служити.

А він нам буде добре платити.

Ой дає на рік по сто червоних,

По коникові, та й по шабельці,

По парі сукон, та й по шапочці,

Та й по шапочці, та й по паночці,

По калиновій стрілці, по хорошій дівці.

А ось у «Слові о полку Ігоревім» однозначно увиразнюється прямий відверто жорсткий зв'язок між битвою і бенкетом. Тут вірні і мужні князівські дружинники під час битви з половцями немов продовжують розкішний бенкет, розпочатий ними ще в князівській світлиці. Але замість справжнього хмільного вина п'ють червоне вино з крові. Хоча й очевидно, що це художня метафора, проте у структурах історичної пам'яті згадується звичай воїнів-скіфів пити кров свого першого вбитого ворога.

… тут кривавого вина недостало,