Розділ «V. П'ЯТА І ШОСТА КОЛОНИ»

2) Власнi документи Верховного Суду свiдчать, що на його ухвали впливали комунiсти та їхнi приятелi.

3) Ухвали Верховного Суду, паралiзуючи боротьбу з комунiзмом, стали найсильнiшою зброєю комунiстiв США.

4) Забравши в кожного штату право на самозахист, Верховний Суд фактично заперечив природне право кожної людини на самозахист.

Ось кiлька прикладiв ухвал Верховного Суду:

Вiн визнав антиконституцiйним закон, який вимагав вiд державних урядовцiв присяги, що вони не є комунiстами.

Вiн визнав 1956 року, що незаконно виганяти зi служби осiб, пiдозрiлих у комунiзмi.

Вiн уневажнив присуд судiв штатiв, якi карали комунiстiв за те, що вони намовляли людей скинути уряд збройним повстанням.

Парламент США ухвалив закон про контроль над антидержавною, пiдривною, таємною дiяльнiстю. Верховний Суд визнав той закон антиконституцiйним, отже, не правосильним.

Студент С. Стрiт навмисно i прилюдно спалив прапор США. Суд штату присудив йому кару. Верховний Суд скасував той присуд.

Сенатор Русел Лонґ прилюдно в Сенатi сказав: «У теперiшньому Верховному Судi США нема анi одного чесного суддi». Нарада 1958 року суддiв всiх 48 Верховних Судiв штатiв визнала, що Верховний Суд США зловжив своїми правами на велику шкоду США.

Вбивство президента Дж. Кеннеді

Дж. Кеннедi закiнчив Гарвардський унiверситет, цiлковито опанований фабiанцями та марксистами. Крiм того, вiн закiн-чив також фабiанську вищу «Школу економiчних наук» у Лондонi. Родина Кеннедi — старого американського роду, мiльйонерська. Волелюбнi родиннi традицiї стримали його вiд некритичного захоплення соцiалiзмом, проте двi вищi соцiалiстичнi школи дуже вплинули на його свiтогляд. Вiн прихильно ставився до соцiалiстичних iдей, тому набрав до свого уряду дуже багато соцiалiстiв на високi посади.

Президент Дж. Кеннедi обiцяв кубинським втiкачам-патрiотам допомогти скинути комунiстичний уряд Ф. Кастро. Обiцяв послати лiтаки, щоби вони збомбували кастровське комунiстичне вiйсько, коли патрiоти будуть висаджуватися на острiв. Вони висадилися 17.04.1961 р., але жодний американський лiтак не пiдтримав висадки, i Ф. Кастро розбив патрiотiв. Пiзнiше виявилося, що мафiознi шестиколонники з Мiнiстерства закордонних справ, на чолi з заступником Мiнiстра, соцiалiстом Ч. Бовлезом, дуже натиснули на Дж. Кеннедi, щоби вiн вiдкликав свiй наказ авiацiї пiдтримати висадку. В останню хвилину, коли патрiоти ВЖЕ висадилися на острiв, Дж. Кеннедi вiдмiнив той наказ.

Коли американськi патрiоти довiдалися про таку зраду, вони дуже обурилися, президент Дж. Кеннедi усунув Ч. Бовлеза з посади i заповiв, що вичистить уряд США вiд зрадникiв. Мафiя побачила, що Дж. Кеннедi — це не Ф. Рузвельт чи Г. Трумен i зможе, якщо не цiлковито знищити мафiю в урядi, то принаймнi дуже її ослабити, повиганявши з уряду шестиколонникiв. Отже, поки не запiзно — вбила його.

Що вбила сама мафiя, а нiхто iнший, доводить той факт, що слухняний слуга мафiї пiдпрезидент Л. Джонсон доручив дослiджувати убивство не слiдчим установам США, але МАФIОЗI, шестиколонниковi, комунолюбовi i москволюбовi, безбожниковi Й. Уореновi, ЗАБОРОНИВШИ всiм iншим слiдчим установам вести незалежне розслiдування. А тих установ, вартих довiр’я, було кiлька, i всi вони уславилися своєю боротьбою з ворогами США, як, наприклад, Федеральне бюро розслiдувань, Служба безпеки, полiтична розвiдка, Парламентська комiсiя по розслiдуванню антиамериканської дiяльностi, спiльна Парламентська i Сенатська слiдча комiсiя. Всiм патрiотичним установам Л. Джонсон заборонив вести слiдство, наказав передати Й. Уореновi всi наявнi в них вiдомостi про вбивство. Щогiрше — збирати вiдомостi про вбивство вiн фактично доручив вiдомому комунiстовi Нормановi Редлiчевi.

Що вбила саме мафiя — пiдтверджує i той факт, що всi великi часописи та журнали США (а вони в мафiозних руках) не лише не зробили великого галасу з такої величезної подiї, але навпаки, зменшували її вагу, приглушували голоси про неї. А цi часописи славнi на весь свiт «робленням з мухи слона», перебiльшуючи мiльйонократно маленькi подiї, коли це треба мафiї.

Що вбила саме мафiя — пiдтверджує ще й такий нiби малий, але дуже багатомовний факт. Усiх великих злочинцiв, а полiтичних i поготiв, всi уряди у свiтi тримають замкненими на сiм колодок, не допускаючи нiкого, навiть рiднi, навiть подивитися здалека. Тримають у великiй таємницi навiть мiсце, де вони замкненi. Полiтичний убивця президента наймогутнiшої держави у свiтi — це надзвичайно великий злочинець, якому 77 колодок замало, щоби берегти його. Мiська полiцiя Далласа заздалегiдь оголосила в часописах, що вона буде перевозити убивцю Л. Освальда з мiської в’язницi до «безпечнiшого мiсця» о годинi 10-й 24.11.1963 р. Отже, далласька телевiзiйна станцiя вислала двох своїх фотографiв, щоб вони сфотографували той перевiз. Кожний з них фотографував окремо, почали фотографувати ще перед 10-ою годиною. Сфотографували як варта допускала, чи не допускала людей до будинку в’язницi. Так сфотографували, що варта не допустила Освальдову матiр, але допустила разом двох людей: один з них був Джек Рубi (жид Рубiнштейн), власник корчми, а другий — високий урядовець Мiнiстерства юстицiї. Тому, що Дж. Рубiнштейн був у товариствi високого урядовця, варта дозволила йому увiйти, не запитавши перепустки. Пiвхвилини потiм, як тi два увiйшли, Дж. Рубiнштейн застрiлив Л. Освальда. Фотографи сфотографували i це. Й. Уорен вiдiбрав негайно тi плiвки з касетами, не дозволивши їм виявити їх, а станцiю примусив проголосити, що обидвi плiвки засвiтилися.

Й. Уорен заперечував, що Л. Освальд знався з Дж. Рубiнштейном. Але свiдок Б. Демар казав, що вони дуже добре зналися, бо Л. Освальд бував часто в Рубiнштейновiй корчмi, Б. Демар на власнi очi бачив, як вони розмовляли i разом смiялися. Журналiст Г. Генсон писав, що всi водiї таксiвок у Далласi свiдчать: Дж. Рубiнштейн та Л. Освальд були старi приятелi. Iншi свiдки свiдчили, що обидва, i Л. Освальд i Дж. Рубiнштейн, спiльно намагалися 10.05.1963 р. застрiлити чинного ворога комунiстiв генерала Е. Уокера.[48] Чому Й. Уорен заперечував знайомство Дж. Рубiнштейна з Л. Освальдом?

Генерал Й. Уокер прилюдно закинув у часописi Й. Уореновi, що вiн навмисно сфальшував слiдство, щоби сховати справжнiх убивць. Журналiст Г. Тейлор казав, що одразу по вбивствi Мiнiстерство закордонних справ просило репортерiв НЕ писати, що Л. Освальд мiг бути московським чи кубинським агентом.[49]

Журналiст Уолтер Вiнчел свiдчив, що власник великого торговельного пiдприємства жид Стенлi Маркус благав телефоном Дж. Кеннедi НЕ приїздити до Далласу.