Розділ «V. П'ЯТА І ШОСТА КОЛОНИ»

Керівник Вiддiлу перевiрки вiрностi урядовцiв С. Маклеод подав 1956 року Мiнiстровi закордонних справ список 258 урядовцiв, запiдозрених у прихильностi до комунiзму. Уряд звiльнив його зi служби.

На вимогу голови Сенатської слiдчої комiсiї сенатора П. Маккарена начальник розвiдки США адмiрал Дж. Гiленкотер подав йому прiзвища комунiстiв та московських шпигунiв серед урядовцiв ООН, посланих туди урядом США. Iз 100 тих урядовцiв 29 були провiдними членами КП США, а 32 — московськими шпигунами. Уряд США негайно звiльнив Дж. Гiленкотера з посади i заслав його на малу посаду на островi Тихого океану.

Мафiя не лише викидала зi служби своїх ворогiв, але й таємно їх убивала. Наприклад, датський посол до ООН Банґ Йенсен опитав мадярських утiкачiв про московський напад на Мадярщину 1956 року. Голова ООН Даґ Хаммершельд на вимогу Московщини зажадав вiд Б. Йенсена подати прiзвища тих опитаних утiкачiв. Б. Йенсен не дав. Мафiя потай убила його, а тiло спалила, незважаючи на протест дружини Б. Йенсена.

Генерал Джордж Патон, будучи командувачем фронтом у Нiмеччинi, дуже противився тому, щоб американцi вiддали Берлiн москвинам. Його вiйсько було вже дуже близько до Берлiна, коли вiн одержав вiд головнокомандувача генерала Д. Ейзенхауера наказ вiдступити на захiд, щоби дати можливiсть московському вiйську першим увiйти до Берлiна. Дж. Патон прилюдно обiцяв розкрити цю мафiозну зраду. За кiлька днiв по тому на нього «випадково» наїхало американське вiйськове авто i забило на смерть. Вiн залишив родинi свiй щоденник. По його смертi два ближчих родичi заходилися видавати цей щоденник. Мафiя загрозила їм смертю, якщо видадуть. Вони не злякалися загрози i робили заходи видати. Скоро обидва померли наглою смертю, хоч мали дуже добре здоров’я. Вдова i дiти генерала побоялися i не видали.

Голова Сенатської комiсiї, що поборювала комунiзм, Дж. Маккартi вмер наглою смертю у лiкарнi. Лiкарi не проголосили з якої причини. У тiй самiй лiкарнi помер, також наглою смертю, генерал Дж. Форестол, який видав свiй щоденник, в якому вiдкрив зрадницьку дiяльнiсть мафiї.

Пiдозрiло наглою смертю «померли» московськi шпигуни в США: Г. Д. Гвайт, Л. Пасловський, Л. Доган, високi урядовцi Служби безпеки США В. Смiт, Дж. Вiнант i чимало iнших, а також i президент Ф. Рузвельт.

Iсторiя записала багато випадкiв, коли вбивано провiдникiв лише тому, що вони знали забагато таємниць. Таких убивств у СРСР є дуже багато. Ф. Рузвельт був знаряддям мафiї. Вiн був хворий не лише фiзично, але й душевно, бо не мiг не бачити жахливих наслiдкiв своєї полiтики. Душевно хвора людина може легко заломитися i вiдкрити таємницi. Ф. Рузвельт був дуже славолюбною людиною, мрiяв бути рятiвником i керiвником усього людства. А невблаганна дiйснiсть показувала йому щось цiлковито протилежне. Отже, з розпуки Ф. Рузвельт, рятуючи своє добре iм’я, мiг оприлюднити таємницi мафiї.

Коли помре якась велика людина, то, звичайно, родина чи влада дає можливiсть всiм людям попрощатися з небiжчиком, тримаючи 2–3 днi труну вiдкритою в церквi чи прилюдному мiсцi. Коли помер президент Ф. Рузвельт, то його труну одразу закрили, вiко забили цвяхами i запечатали. Й. Сталiн наказав пословi СРСР у США А. Ґромиковi подивитися на мертвого Ф. Рузвельта. А. Ґромико звернувся з такою просьбою не до влади чи дiтей, але до головного Рузвельтового помiчника-дорадника жида С. Розенмана. Той не дозволив вiдкривати труну нi задля кого, навiть задля сина, який був поза США i не мiг приїхати зразу пiсля смертi. У США скоро поширилася чутка, що лiкар Ф. Рузвельта адмiрал Дж. Макiнтайр казав, що Рузвельтове тiло було чорне, як земля. А таке стається вiд отруєння арсеном.

Ф. Рузвельт умер далеко вiд Вашинґтону в курортнiй мiсцевостi «Гарячi джерела», де вiн лiкував свiй паралiч. Коли вiн умирав, то бiля нього НЕ БУЛО НIКОГО анi з родини, анi зi слуг. Єдиним свiдком його смертi була МОСКОВКА Єлизавета Шуматова, художниця, яка малювала його портрет. Через годину по смертi вона раптово виїхала. Казала, що перед смертю Ф. Рузвельтовi дуже болiла голова.

Коли Дж. Кеннедi не був ще президентом, а сенатором, то вiн у своїй промовi 1949 року ганьбив президента Ф. Рузвельта за його поступки Московщинi в Ялтi, ганьбив президента Г. Трумена за те, що вiн примушував нацiонального китайського провiдника генерала Чанкайшi взяти до свого уряду комунiстiв, ганьбив генерала Дж. Стiвела за те, що вiн озброював китайських комунiстiв. Сенатор Дж. Кеннедi тодi казав, що вважає шкiдливою для США дiяльнiсть товариства «Американцi демократичного чину». Коли ж вiн став президентом, то викликав до свого уряду на високi посади понад 50 членiв того шкiдливого товариства. Наприклад, вiн наставив Дж. Кiлiяна керувати координацiєю працi всiх розвiдувальних установ США, вiйськових i полiтичних. Це надзвичайно впливова посада, бо ж розвiдувальнi установи є першою лiнiєю фронту в оборонi проти комунiстичного наступу. А цей самий Дж. Кiлiян вимагав 1947 року припинити стеження за комунiстичною дiяльнiстю, заборонив оприлюднювати списки пiдривних комунiстичних органiзацiй у США. Протестував 1948 року проти штатiвського закону, який заборонив наймати комунiстiв на вчителiв. Захищав 1954 року московського атомного шпигуна Д. Опенгеймера. Будучи ректором Масачузетського технiчного інституту, найняв професора Д. Струїка, якого викинули з того iнституту за комунiзм. Будучи головним науковим радником президента Д. Ейзенхауера, натискав на нього, щоби вiн припинив дослiди над атомною зброєю.

Президент Дж. Кеннедi добре знав полiтичнi погляди Дж. Кiлiяна. I, знаючи їх, наставив його на керiвника боротьби з комунiзмом. Чому? Бо шестиколонникiв, слуг мафiї в урядi США було так багато, i вони були на таких високих посадах, що їх влада була сильнiшою за владу голови уряду, президента. А щоб усi майбутнi президенти США знали це — мафiя показала 1963 року всьому свiтовi свою силу, вбивши президента США Джона Кеннедi.

Президент Л. Джонсон i президент Д. Ейзенхауер були слухняними мафiозними слугами. Мiнiстр закордонних справ Дiн Ачесон був роками юридичним радником торговельного посольства СРСР у Вашинґтонi. За президента Д. Ейзенхауера зi старої присяги юнакiв летунських вiйськових шкiл викинуто слова: «Так, допоможи менi, Боже», замiнено слово «присягаюся» словом «стверджую». Вiд першого дня заснування США пошта видавала окремi рiздв’янi значки з тематикою Рiздва Христового. Поштове Мiнiстерство послало 1962 року провiдникам жидiвства в США проект рiздв’яних поштових значкiв на їхнє схвалення. Тепер на поштових рiздв’яних значках нема жодного малюнку Рiздва Христового. Нема навiть слiв: Рiздво, Христос, Дiва Марiя, янголи тощо.

Коли космонавти США вперше висадилися на Мiсяцi, то вони у своєму привiтi Землi вжили слова з Бiблiї: «На початку був Бог». На честь космонавтiв державна друкарня виробила проект поштового значка з малюнком тих космонавтiв на Мiсяцi та їхнiми словами: «На початку був Бог». Мiнiстерство пошти викреслило тi слова.

Поштове Мiнiстерство видало поштовi значки на пошану Джана Дюї, фiлософа, члена 7 прокомунiстичних органiзацiй. Його виховнi iдеї дуже поширили у школах соцiалiзм, безбожництво, аморальнiсть; Альберта Ейнштейна, науковця-фiзика, члена 13 прокомунiстичних органiзацiй; Френка Райта, архiтектора, члена 6 прокомунiстичних товариств; Євгена Онейла, письменника, комунолюба; Джорджа Маршала, генерала, мiнiстра США. Останнiй дуже допомiг китайським комунiстам розбити вiйсько китайських патрiотiв.

Вiйськове Мiнiстерство США заборонило вiйськовим священикам згадувати про Iсуса Христа у своїх проповiдях i взагалi згадувати про Бога та набоженство.

Цензори у Вiйськовому Мiнiстерствi викреслювали з промов офiцерiв до воякiв такi вирази, як, наприклад, «…комунiстична змова має метою опанувати ввесь свiт», «радянськi впливи поширюються в усьому свiтi i загрожують державнiй небезпецi США», «…сталий наступ комунiзму», «…комунiзм кидає виклик», «…на таких теорiях виростає комунiзм», «…пiдступна iдеологiя свiтового комунiзму», «…комунiзм охоплює марксизм, соцiалiзм, фабiанський соцiалiзм», «…совiти не зменшили анi трохи свiй намiр опанувати свiт i знищити американський спосiб життя», «…нiчого не сталося такого, яке вказує, що мiжнародний комунiзм змiнив свою мету захопити владу в усьому свiтi», «тепер перед свiтовою загрозою мiжнародного комунiзму» i т. п. Генерал Г. Шрiвер хотiв у своїй промовi повторити слова М. Хрущова: «Ми вас, американцiв, закопаємо в могилу». Цензор викреслив тi хрущовськi слова.[47]

За Конституцiєю США суддiв Верховного Суду призначає президент, а Сенат затверджує чи вiдкидає. Верховний Суд США має право i обов’язок тлумачити закон та пильнувати, щоб новi закони не суперечили Конституцiї. Всi президенти США, вiд Ф. Рузвельта до Р. Нiксона, призначали на суддiв Верховного Суду осiб лiвих переконань, i вони стали бiльшiстю у Верховному Судi. Теперiшнiй Верховний Суд США порушує Конституцiю, втручаючись у законодавство Парламенту та Сенату, навiть змiнює Конституцiю перекрученим тлумаченням її, на що не має жодного права. Теперiшнiй Верховний Суд США фактично понищив законнi перепони пiдривним органiзацiям валити державний лад США. Вiн визнав морально брудну порнографiчну лiтературу за нешкiдливу, тому уряд США не має права забороняти поширювати її.

Голова Сенатської юридичної комiсiї Джем Iстленд пiдрахував голоси всiх 9 членiв Верховного Суду, як вони голосували у справах, що стосувалися комунiстiв. Вони голосували ЗА комунiстiв: Г. Блек 102 рази у 102 справах (100 %), В. Доглез 97 разiв у 100 справах (97 %), Й. Уорен 62 раза у 65 справах (92 %), В. Бремен 49 разiв у 51 справi (90 %), Ф. Франкфуртер 69 разiв у 103 справах (77 %), Дж. Гарлен 30 разiв у 65 справах (58 %), Г. Бортон 37 разiв у 81 справi (46 %), Ч. Гвiтейкер — 36 %, Т. Кларк — 35 %.

Ця сама комiсiя у своєму звiтi пише:

1) Верховний Суд США поламав основнi засади Римського, Англо-Сакського i Пiвнiчно-Американського правосуддя i законностi.