Розділ «III. ЖИДИ В США І У СВІТІ»

Всi цi жидiвськi органiзацiї щороку збирають у США понад 625 мiльйонiв доларiв на добродiйну допомогу. З того на допомогу в США дають 10 %, а 90 % вiдсилають до Iзраїлю. Та й з тих 10 %, що витрачають у США, на справжню допомогу дають лише одну десяту, а дев’ять десятих витрачають на полiтичнi жидiвськi справи, насамперед на пропаганду. За законами США пожертви на добродiйнi справи звiльняються вiд державного податку. Всi жидiвськi дачки звiльненi вiд того податку, бо ж офiцiйно вони збираються на нiбито добродiйнi цiлi. Фактично ж з усiх зiбраних пожертв на добродiйство жиди витрачають менше як 10 %. Уряд США знає про це i мовчить.

Як написано в статутах Американської жидiвської комiсiї та Антитерористичного товариства, їхнiм завданням є: 1) Впливати на полiтику уряду США, а задля того утримувати у Вашинґтонi сталу, уповноважену жидiвську установу. 2) Наглядати i впливати на часописи, журнали, радiо, кiно тощо всiлякими способами, наприклад, подаючи часописам факти, документи, пiдказуючи думку авторам, допомагаючи авторам вiдповiдними матерiалами тощо. 3) Впливати на церкви, допомагаючи їм удосконалювати християнську науку, постачаючи їм знадiбки задля науки в недiльних школах. 4) Впливати на спосiб думання американського народу, виробляючи засоби змiни їхнiх помилкових переконань.

Так цi двi жидiвськi органiзацiї впливають на дiяльнiсть церков, шкiл, органiв освiти, патрiотичних товариств колишнiх воякiв, добродiйних, багатомiльйонних фундацiй, на напрям i змiст часописiв, журналiв, книжок, кiно, телебачення, робiтничих товариств i на домашню та закордонну полiтику уряду США. Мабуть нема в США анi одної великої поважної органiзацiї, в якiй не було би посереднiх чи безпосереднiх впливiв жидiвства США. Є великi жидiвськi впливи навiть у християнських церквах та органiзацiях, навiть у патрiотичних товариствах. Самi жиди подають факти їхнього впливу та кiлькiсть витраченого на те грошей в своїх рiчних звiтах.

Американська жидiвська комiсiя пише статтi, розвiдки, книжки i сама своїм коштом їх видає, але переважно їх видають нежидiвськi органiзацiї, навiть уряд США. Крайове освiтнє товариство, Батькiвський союз, Учительський союз є пiд дуже великим впливом жидiвської i спецiально-соцiалiстичної пропаганди.

Американська жидiвська комiсiя та Антитерористичне товариство мають велику Головну управу в Нью-Йорку, а у Вашинґтонi — велику канцелярiю. Вони мають у кожному мiстi i мiстечку США свої вiддiли чи уповноважених. Вони збирають у всiх США всiлякi потрiбнi жидам вiдомостi, iмена та адреси людей чи установ, органiзацiй, якi виступають проти жидiвства. Вони поширюють на мiсцях жидiвську пропаганду, впливають на мiсцевих дiячiв, товариства, уряди. Жиди у великiй мiрi творять у США так звану «громадську» думку.

Американська жидiвська комiсiя та Антитерористичне товариство разом з iншими жидiвськими органiзацiями витрачають рiчно мiльйони доларiв не лише на боротьбу з жидоненависництвом (якого в США нема), але й на поширення й поглиблення юдофiльства. Вони постачають задарма чи запiвдарма всiм i кожному нежидiвському товариству, установi, школi, церквi свою лiтературу, промовцiв, викладачiв, кiнострiчки тощо. А що серед жидiв є дуже багато соцiалiстiв, комунiстiв, то й багато тої лiтератури i промовцiв є соцiалiстичнi i комунiстичнi. Як це впливає на життя в США видно з тих фактiв, що уряд країни вже заборонив школам святкувати Рiздво, вже не друкує рiздвяних поштових значкiв iз християнською тематикою. Не лише протестантськi церкви в США, але навiть i католицька вже повикреслювали зi своїх церковних книжок роздiли, якi не подобаються жидам, як, наприклад, про розп’яття Христа.

Американська жидiвська комiсiя в порозумiннi з Американською Церковною Радою видає задля протестантських недiльних шкiл шкiльнi пiдручники. Ця комiсiя пише у своєму рiчному звiтi, що вже у 85 % шкiльних протестантських книжках нема нiчого поганого про жидiв. Лiтературою, що її видає ця комiсiя, користуються 2.500.000 учителiв недiльних (церковних) шкiл, до яких ходять 27 мiльйонiв дiтей.

Американськi патрiоти почали пропаганду проти ООН. На прохання жiночого вiддiлу Методистської Церкви Американська жидiвська комiсiя почала видавати безплатну лiтературу, що поборювала ту патрiотичну пропаганду.

Американська жидiвська комiсiя влазить i до католицької церкви в США, пропонуючи католицьким школам безплатно свою лiтературу, шкiльнi книжки, викладачiв. I багато католицьких шкiл вже тим усiм користуються.

Католицька церква в США запросила 1962 року рабина Марка Танедбаума на дорадника Осередку релiгiйного виховання при католицькому унiверситетi в Монро. Той осередок є головним постачальником релiгiйно-виховної лiтератури всiм католицьким школам США. Це запрошення не є винятком. Подiбних було дуже багато.

Американська жидiвська комiсiя влазить навiть до патрiотичного союзу колишнiх воякiв (Леґiону американських ветеранiв), даючи йому безплатно промовцiв, чи готовi написанi промови. Вона пише, що всi промови головного священика Леґiону написали жиди. Чимало написаних жидами промов виголосив на радiо навiть сам Головний командувач Леґiону. Комісія пише, що висилає щомiсяця 480 видавництвам колишнiх воякiв готовi написанi статтi чи знадiбки до статей. Вона ж постачає офiцiйному журналовi Леґiону бiльшiсть фотографiй та матерiалiв до статей про життя в Iзраїлi i в СРСР.

У своєму рiчному звiтi Комiсiя хизується, що вона постачає (безплатно) 1.700 щоденним газетам США свої знадiбки та вже написанi статтi, розвiдки, навiть редакцiйнi статтi. Хизується, що тi її матерiали дуже послабили антикомунiстичну пропаганду. Комiсiя постачає безплатно журналiстам США знадiбки на будь-яку тему. Вона навiть цензурує статтi та книжки, вказуючи редакторам та видавцям на «хиби» приготованих до друку матерiалiв. Знадiбки та статтi комiсiї радо друкують журнали: «Reader’s Digest», «Colliers», «Look», «Life», «Time», «This Week», «Week», «Newsweek», бо ж видають їх жиди.

Американська жидiвська комiсiя постачає великим радiо та телемережам свої знадiбки на всiлякi теми. Державне радiо «Голос Америки» дуже радо використовує матерiали, присланi комiсiєю.

Добродiйнi органiзацiї в США звiльняються вiд державного податку. Американська жидiвська комiсiя є не фiлантропiчним, а наскрiзь полiтичним товариством, проте уряд США звiльнив його вiд податку.

Другим великим, дуже впливовим жидiвським товариством США є Антитерористичне товариство синiв божої Обіцянки. Це найстарша i найбiльш жидiвська ложа в США, заснована С. Левiнґстоном 1843 року. Вона має велику Головну управу в Нью-Йорку i вiддiли в кожному бiльшому мiстi США. В менших мiстах понад 150 комiтетiв, а в селах — понад 1.000 уповноважених. Вона має кiлька тисяч добре оплачуваних урядовцiв, якi слiдкують по всiх США за кожним антижидiвським виявом. Їх Головою (вiд 1938 року) був юрист Генрi Монський, широко вiдомий не лише жидiвський, але й американський дiяч. Головою вiддiлення в штатi Нью-Йорк був Самуїл Розенман, дуже впливовий дорадник i автор промов президента Ф. Рузвельта. У проводi Антитерористичного товариства є дуже багато соцiалiстiв i чимало комунiстiв. Отже, кожного, хто виступає проти соцiалiзму чи комунiзму, Товариство плямує ярликом антисемiта.

Антитерористичне товариство бореться завзято з усякими виявами патрiотизму, нацiоналiзму (крiм жидiвського) i проти християнства. Воно дуже близько спiвпрацює з комунiстами i допомагає їм у комунiстичнiй дiяльностi. Дуже пропагує всiлякий iнтернацiоналiзм. Воно нiколи не виступало проти комунiстичних провiдникiв, анi проти злочинiв «радянської» влади СРСР. Натомiсть багато разiв виступало проти боротьби з комунiстами та московськими шпигунами. Це Антитерористичне товариство обмовляє, знеславлює кожну особу чи групу, якi чинно поборюють комунiзм та iнтернацiоналiзм. Воно обмовляє, очорнює навiть жидiвських приятелiв, якi виступають проти комунiзму, iнтернацiоналiзму. Наприклад, сенатор Бортон Гвiлер був щирим приятелем жидiв i багато допомiг жидам у Сенатi, пiдтримуючи законопроекти, сприятливi для них. Але вiн був американським патрiотом i дуже боровся проти участi США у 2-iй свiтовiй вiйнi. Вiн щиро радив своїм особистим приятелям-жидам викинути комунiстiв із жидiвських товариств i припинити жидiвськi напади на американських патрiотiв, бо тим самi жиди створюють жидоненависництво в США, де його нема. У виборах 1946 року сенатор Б. Гвiлер знову кандидатував. Всi жидiвськi та комунiстичнi часописи зчинили проти нього величезний галас, обмовляючи, очорнюючи, плямуючи його тавром антисемiта i т. п. Всiєю цiєю обмовою керувало й оплачувало Антитерористичне товариство. Воно так само обмовляло i кандидата В. Стратона, хоч вiн був приятелем жидiв, але американським патрiотом.

Притягти Антитерористичне товариство до суду майже неможливо, бо керують обмовою, очорнюванням, оббрiхуванням досвiдченi правники, i робиться то все без пiдписiв авторiв анонiмно. Мiльйони брехливих листiв, статей, книжечок, що їх розсилає це товариство, не пiдписанi. Обмовляють вишколенi плiткарi усно. Крiм того, багато видавцiв, редакторiв, конгресменiв, навiть i суддiв, знаючи силу жидiвства просто бояться його помсти. Скiльки таких заляканих конгресменiв, сенаторiв, видавцiв, редакторiв, якi всупереч власним переконанням пiдтримували домагання жидiв, нiхто не може пiдрахувати. А що таких є дуже багато, доводять тисячi фактiв, що випадково виявилися.

Антитерористичне товариство збирає не лише серед жидiв на свою дiяльнiсть п’ять з половиною мiльйонiв доларiв рiчно. Воно розсилає до часописiв, до радiо і телестанцiй безплатно написанi жидами останнi вiстi, статтi, промови. Воно пропонує школам, церквам, клубам своїх промовцiв, викладачiв, дорадникiв безплатно. Воно видає свою лiтературу 16-ма мовами i розсилає її безплатно часописам, журналам, клубам, школам. Року 1945 воно мало щоденно 216 виступiв на радiо. На 1946 рiк запланувало мати 65.000 всiляких виступiв. За виступи лише на радiо Антитерористичне товариство мало заплатити 1944 року чотири мiльйони доларiв. Але не заплатило нiчого, бо власниками всiх великих радiомереж у США є жиди, тож вони нiчого не платять. Це товариство надрукувало 1945 року в 397 часописах 26 оголошень на всю сторiнку i 2.000 менших оголошень. Всi безплатно, бо власниками бiльшостi великих часописiв та журналiв США є жиди. Читали тi оголошення (тобто жидiвську пропаганду) понад 100 мiльйонiв люду. Низку 12 великих пропагандiвних оголошень товариство розлiпило на 1.000 мiсцях у 120 мiстах США. Коштувало це чверть мiльйона доларiв. Антитерористичне товариство дало 500.000 доларiв Калiфорнiйському унiверситетовi на дослiди i видання книжки «Християнська вiра i жидоненависництво».

У своєму рiчному звiтi Антитерористичне товариство пише, що воно впливає на 1.900 найбiльших щоденних часописiв у США, якi разом мають 43 мiльйони читачiв. Крiм того, впливає на малi часописи, на робiтничi та неангломовнi, якi разом мають 10 мiльйонiв читачiв. Товариство видало 1945 року 40 мiльйонiв дитячих i солдатських книжечок. Громадськi книгозбiрнi купили 1945 року 330.000 книжок, що їх поширювало Антитерористичне товариство. Воно само видало 9 мiльйонiв пропагандивних книжечок. Понад 30 мiльйонiв людей слухали доповiдi, що їх виголошували в нежидiвських органiзацiях присланi Антитерористичним товариством полiтики, науковцi, письменники та iншi поважнi особи.

Антитерористичне товариство цензурує не лише часописи та журнали, якi в жидiвських руках, але й тi, якi є в нежидiвських. Воно ввiчливо «просить» видавцiв та редакторiв не писати нiчого злого про ту чи iншу особу, або справу, або, навпаки, не писати нiчого доброго про ту чи iншу особу, або справу. I видавцi та редактори мусять виконати ту «просьбу», бо знають, що Антитерористичне Товариство має силу вiдiбрати вiд них платнi оголошення. А кожний часопис та журнал тримається лише грошима з оголошень. Так, наприклад, велика щоденна газета «Таймс» почала була друкувати статтi проти полiтики президентських дорадникiв Ф. Франкфуртера, Г. Лемана та Г. Морґентау. У тих статтях не було анi натяку, що тi особи жидiвського походження. Та це не допомогло. Антитерористичне товариство погрозило часописовi, що вiдбере вiд нього оголошення. Так «Таймс» примушений був замовчати про зловживання чи помилки дiячiв жидiвського походження. Проти не жидiв мiг писати все досхочу. У своєму звiтi це товариство натякає, що воно домовилося з пресовим агентством «Асошiейтед Прес» про те, що воно не буде вказувати на нацiональну приналежнiсть злочинцiв, коли вони жиди.[30]