І тим більше здивувалися вони, коли за це взявся сам Сміт. Що ж примусило цього скромного, захопленого наукою працівника підняти рукавичку й кинути своє добре ім’я на торговище сенсації? Адже важко було запідозрити, що його спокусила нагорода або що в нього заграла якась прихована доти жилка шукача пригод.
В глибині цього нібито легковажного вчинку таївся тверезий розрахунок фахівця-ассіріолога. Сміт наочно впевнився, що клинописні таблички згребено в ящики по-варварському недбало. Лейярд і Рассам, шукаючи тільки ефектних пам’яток старовини, ставилися до них відверто зневажливо. А якщо так, то хіба не могло трапитись, що багато клинописних табличок — а серед них і ті, де було закінчення розповіді Утнапіштіма — лишилось поза їхньою увагою і валялося ще поміж руїн, відкопаних на кургані Куюнджик? Якби хоч трошки пощастило, їх можна було б відшукати.
І знову сенсація. Немовби чудом здійснилось те, що всі вважали за пустопорожнє марення. Побувавши в Месопотамії тричі — це були сповнені пригод і труднощів поїздки, які тривали загалом майже чотири місяці, — Сміт знайшов понад три тисячі різноманітних клинописних табличок, і з них відібрав 380 кусків з записами тих частин розповіді Утнапіштіма, яких саме бракувало.
І ось уже текст прочитано, перекладено. Ці уривки звучали так:
Я добро повантажив усе, що надбав за життя,
І сім’ю помістив на судно, і рідню всю свою,
Взяти звірів по парі велів, і худобу, і всяких майстрів.
Тільки-тільки на світ зазоріло,
Як з далеких небес чорні хмари насунули грізно,
Все, що ясне було, зникло враз у пітьмі,
І брат брата не міг упізнати,
Небожителі — й ті не впізнали себе.
А боги на землі так злякались потопу,
Що на небо втекли, до бога найвищого — Ану,
Й там усі, мов ті пси, до стіни притулились…
Шість днів і шість довгих ночей Скаженіли вітри і потоп шаленів,
Ураган охопив усю землю,
Сьомого дня, як світать почало, грізні бурі ущухли,
Спали хвилі страшні, мов те військо вороже,
Втихомирилось море, зникли вітри — й потоп припинився.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Коли сонце було богом» автора Косидовский Зенон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЕРЕД ХРАМІВ І САДІВ МЕСОПОТАМІЇ“ на сторінці 15. Приємного читання.