Історія української літератури. Том 1

Ей булат-шаблю, копію в руки!

Ой виїхали в чистеє поле,

Скоро ся зняли — зараз ся стяли,

Аж їм конички поприпадали.

Бахматим конем всіх татар стоптав,

А булат-шаблев всіх турців зрубав,

А копіїйков славойки достав

(Гн., 63)

Сів на коника, як вітрець линув,

Бай заднє войсько став здоганяти,

Як іздогонив, конем потоптав,

Середнє військо мечем постинав.

Переднє військо вогнем попалив,

Своє подвір’я назад відобрав.

Назад відобрав — краще осадив

(А в три сторони, а в три перії).

Перше осадив бай дівочками,

Друге осадив бай молодцями.

Третє осадив бай стариками:

Із-за дівочок село веселе,