TextBook А це ж не єдина справа його життя — є ще стільки створених на його кошти наукових інституцій. Тільки в Торонтському університеті — два центри його імені. Спеціальні студії в інституті Гаррімана при Колумбійському університеті. Є окремі проекти в Центрі історії його імені Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті. Є численні інші плани, яким щедрий меценат дає фінансову енергію, що уможливлює їхню успішну реалізацію. Нині поміж них вирізнився Міжнародний конкурс юних знавців української мови, що його ініціював почесний президент Ліги українських меценатів Петро Яцик і здебільшого фінансує його Освітня фундація. Цей конкурс — щорічний, а перемога в ньому вже сьогодні виглядає винятково престижною. Адже в кожній номінації (від 2-го до 11-го класів) переможець одержує премію розміром у кілька тисяч гривень. На думку пана Яцика, це буде тією доброю сенсацією, яка зможе сколихнути школу й поставити її обличчям до української мови.
Він і тут показав приклад: наріканням справі не зарадиш. Замість нарікати — домежно напружити сили і працювати, так, щоб перехопити в русифікаторів ініціативу й переламати хід подій. І в цьому вольовому пориві, продиктованому найвищою ідейністю, — весь Петро Яцик. Його ж мільйони ідуть щедрою пожертвою для української ідеї. Після смерті цього непересічного українця його справу продовжує донька Надія Яцик, що успадкувала не лише батьків бізнес, а й щедрість.
Таким чином, перед нами постали образи видатних українців. Вони не лише багаті особи, політики різних часів, полководці чи священики, в першу чергу люди, що підтримували національну культуру України. Практично всі імена відомі широкому загалові, але мало хто пам'ятає про їхню благодійницьку діяльність, що піднімала і вивищувала українську науку, культуру та розвивала мистецтво.
Література
Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. — К., 1991.
Ворщак Ілько. Рене Мартель. Іван Мазепа. — К., 1991.
Вечерський В. Меценатство української еліти в глухівський період Гетьманщини // Сучасність. — 1997. — № 3.
Іванченко Р., Іванченко О. До глибини власної кишені (Меценатство й українська література та журналістика) // Дивослово. — 2000. — № б.
Крип'якевич І. Історія української культури. — К., 1994. Мазепа І. і Москва. — К., 1994. Мазепа. — К., 1993.
Пуцко В. Гетьман Іван Мазепа і розвиток українського мистецтва // Київська старовина. — 1996. — № 1.
Січинський В. Іван Мазепа — людина і меценат // Літопис червоної калини. — 1993. — № 34.
Слабошпицький М. Марія Башкирцева. — К., 1999.
Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним. — К., 1994.
Слабошпицький М. Українські меценати. — К., 200
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора М.С.Пасічник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 20. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО МЕЦЕНАТСТВА“ на сторінці 7. Приємного читання.