Розділ 2. ЗОБРАЖАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА

Купюра є унікальною і за комплексом зображень. У центрі малюнка аверса вміщено овальної форми вінок із квітів та плодів. У середині його тризуб, зліва від нього — зображення селянки в українському національному одязі, у вінку, з намистом на шиї. Правою рукою вона притискає до грудей сніп пшениці й серп. Праворуч — фігура робітника, який лівою рукою спирається на стилізований молот, обвитий по топорищу лавром. Цікаво, що обличчя робітника — це портрет видатного українського мандрівного філософа XVIII ст. Григорія Сковороди. Вчені припускають, що тим самим художник прагнув в одному образі передати дві характерні риси свого народу — любов до праці й мудрість.

Реверс купюри прикрашають дві колони, орнаментовані дрібними трикутниками. З капітелей колон виростають стилізовані квіти, з'єднані з розкішною гірляндою у центрі. Вгорі розміщено лавровий вінок, усередині якого — герб.

Кредитний білет номіналом у 100 гривень — справжній шедевр нової української графіки. Багатство сюжетного ряду, модернізація традиційних форм ставлять цей грошовий знак на перше місце серед банкнот усіх українських державних емісій періоду визвольних змагань. Завдяки нестандартному, новаторському ставленню до створення цінних державних паперів, високохудожньому втіленню складних символів ім'я Г. Нарбута, як видатного творця еталонів паперових грошей, стало відомим серед мистецьких кіл Франції та Німеччини.

Важке політичне та економічне становище країни в період правління гетьмана П. Скоропадського спричинило неухильне падіння вартості паперових грошей. Це призвело до введення в обіг купюр великих номіналів — 1000 і 2000 гривень. На відміну від попередніх, які були замовлені ще Центральною Радою і містили назву держави "Українська Народна Республіка", на нових випусках була вже вміщена назва "Українська Держава". Художнє оформлення нових банкнот також мало певні особливості, їх автором був художник І. Модзалевський. Оздоблення купюр у цілому вирішено в стилі італійського ренесансу, однак автор широко використав для декору купюр національні елементи — лук-самостріл (куша), тризуб, фриз Братської церкви у Львові, орнаменти тощо.

Уряд П. Скоропадського розгорнув також активну діяльність по випуску знаків Державної Скарбниці. Різні їх номінали мали один малюнок — тризуб на фігурному щиті в оточенні клейнодів гетьманської влади — булави, пернача і двох бунчуків. На купюрах, автором малюнка яких був художник Г. Зотов, розміщено такі художні елементи: фігура "козака з рушницею" (елемент герба Української козацької держави XVII—XVIII ст.), дві жіночі фігури, одяг яких прикрашено чудовим гаптуванням рослинного орнаменту у стилі бароко, гірлянди із плодів, листя, квітів, що нагадують оздоблення Софійського собору в Києві тощо. Ці купюри перебували в обігу до 1920 p., поки не були вилучені радянським урядом.

Джерельне значення мають і зображення так званих грошей-пародій, що випускалися підпільно, найімовірніше в Москві. Вони мали підривати довіру населення до нових українських грошей. Прототипом цих фальсифікатів стала купюра номіналом 100 карбованців, що змусило гетьмана видати 27 вересня 1918 р. наказ про вилучення її з обігу. На аверсі купюр-па-родій були надруковані написи: "Сто карбованців ходять по світу нарівні з м'якеньким папером", "За фальшування — всім тюрма, а чорній сотні — самостійність", "Розмін цих карбованців забезпечується усім добром Державної Скоропаді і пана гетьмана, брехнею, німецьким штиком та гайдамацьким нагаєм". Серед зображень на купюрах присутні "символи" влади — великий кулак, два щурі та свиня, зубата морда із чаркою в руці, яку охороняє німецький вояк. На реверсі підпис: "За сто карбованців у Державній Скарбниці видається одна або дві дулі". Безперечно, поява грошей-пародій завдала чималої шкоди функціонуванню української грошової системи, підірвала довіру до неї і до гетьманського уряду.

Серед купюр, випущених у Кам'янецький період Директорії, увагу дослідників привертає насамперед банкнота номіналом 100 карбованців, виконана за малюнком Г. Нарбута. Вона відрізняється від інших знаків наявністю маргінесу — чистого бокового поля, у центрі якого розміщено виконаний тисненням (конгрев) дуже виразний портрет Богдана Хмельницького з булавою в руці. Це най унікальніший білет з усіх емісій національних урядів 1917—1920 pp. Звідси й народна назва купюри — "богданівка", "гетьманка".

Вивчення зображень національної валюти як початку, так і кінця XX ст. , має велике значення для дослідження історії політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. Аналіз зображень, розміщених на купюрах, дає можливість з'ясувати основні зміни, що відбувалися в політичному й економічному житті держави, процес формування передумов подальшого розвитку української державної символіки.

2.8. Народні картини

Специфічне місце у структурі зображальних джерел посідає народна художня творчість. Серед народних картин загальновизнаним лідером у плані популярності тривалий час уважався "Козак Мамай". За твердженням Т. Марченко — автора ґрунтовного дослідження "Козаки Мамаї", у XVIII— XIX ст. картина була обов'язковим елементом оздоблення інтер'єру майже кожної селянської хати і читальні. У книзі вміщено 75 чорно-білих репродукцій козаків-мамаїв. Їх зображення уміщено в експозиціях переважної більшості історико-краєзнавчих та художніх музеїв України. Представлені козаки-мамаї і на сторінках наукових, науково-популярних та художніх видань, присвячених історії України козацької доби.

В образі Козака Мамая український народ утілив своє уявлення про народного героя-козака. Серед речей, що оточують козака і є обов'язковими елементами композиції картини, заслуговують на увагу кобза, шабля, пістоль, порохівниця, люлька, чарка, кварта тощо. Поруч стоїть коник вороненький, прив'язаний до встромленого в землю списа. Козака зображено в момент короткого перепочинку, коли він зійшов з коня, запалив люльку, взяв у руку кобзу й, щось награваючи, глибоко замислився, поринув у спогади. Слід зазначити, що більшість відомих зображень козаків-мамаїв показують нам серйозного, заклопотаного важливими справами козака-воїна. Проте вони різняться деталями зображення, які інколи можуть мати іронічний, жартівливий, або й сатиричний характер. Наприклад, на картині "Козак — душа правдивая" (Львівський національний музей, XVIII ст.) серед традиційних речей зображено гральні карти "туз" і "шістку". Деякі дослідники вбачають у цьому зображенні натяк на суєтність земного буття (від великого до малого один крок).

Поступово на картинах з'являються й інші персонажі: польський пан, що запопадливо прислуговує козаку, подаючи кварту з чаркою ("Козак Мамай з польським паном", початок XIX ст.), дівчата, що сумують за козаком ("Сидить козак під вербою", перша половина XIX ст.) та ін.

Загалом образ Козака Мамая, інші образи народних картин є невід'ємною часткою світосприйняття нашого народу, виразником його уподобань, ідеалів, смаків тощо.

Серед інших інформативно насичених груп зображальних джерел з історії України велику інформативну насиченість мають символи та емблеми гербів, монет, печаток, значків, прапорів та інших груп історичних пам'яток. Цікавим, але недостатньо дослідженим джерелом є документальна листівка, філателістичні зображення тощо. Символи та емблеми детально вивчаються спеціальними історичними дисциплінами: геральдикою, сфрагістикою, нумізматикою, символікою, емблематикою та ін. В курсах, присвячених цим дисциплінам, детально розглядається джерельне значення цих зображень для історії України.

Підсумовуючи сказане, варто ще раз наголосити на великих інформаційних можливостях зображальних джерел для вивчення історії України, особливо її культури, духовності, побуту, обрядовості й ментальності українського народу. Джерельна цінність зображальних пам'яток у тому, що вони дуже тонко й образно відбивають особливості епохи, в яку були створені, і в комплексі з іншими джерелами, особливо писемними, дають відповіді на інтригуюче запитання, якими були життя, уподобання, ідеали й цінності наших предків.

Завдання та запитання для самоконтролю

1. Чим зумовлюється значення зображальних джерел для вивчення історії України?

2. У чому полягає джерельна цінність книжкових графічних зображень?

3. Дайте характеристику особливостей українського історичного портрета.

4. Які проблеми історичного дослідження можна розв'язати за допомогою різних жанрів художніх творів?