Розділ «Термінологічний словник»

А

Автентичний текст (від грец. — справжній) — справжній текст оригіналу документа; дійсний, правильний, той, шо грунтується на першоджерелі.

Автограф (від грец. — пишу, креслю, зображую) — власноручний авторський рукописний текст.

Автоматизована інформаційно-пошукова система — система пошуку інформації, в якій пошук, оброблення та актуалізація даних відбувається за допомогою комп'ютера.

Автохтонний (грец. — місцевий, корінний) — місцевого походження; той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.

Агіографічні твори (від грец. — святий та пишу) — житія святих, релігійно-повчальні твори, в яких описуються життя та подвиги християнських святих.

Акт (лат. дія та документ) — офіційний документ, запис, протокол.

Актові джерела — вид документальних джерел, в яких у певній юридичній формі фіксуються певні норми права, економічні чи політичні угоди та договори між приватними особами, особами і державою, державами, державою і церквою, церквами.

Актуалізована інформація джерел (від лат. actualis — справжній, теперішній, сучасний) — різновид джерельної інформації, яку безпосередньо вилучає, аналізує та використовує історик у науковому дослідженні. В широкому розумінні — весь масив відомостей з тієї чи іншої історичної проблеми, якими оперує сучасна історична наука.

Амулет (франц. amulette від лат. amuletum — ладанка, привісок) — предмет, якому приписують надприродну здатність оберігати людину, шо його носить, від хвороби, нещастя тошо.

Аналітична критика ( розклад, розчленування) — етап і вид джерелознавчої критики, завданням якої є встановлення об'єктивності та наукової цінності джерела, здобування з нього достовірної інформації.

Аннали (лат. annates — літописи від annus — рік) — одна з форм історичних творів періоду античності та середньовіччя, в яких події описуються за роками.

Анонімні джерела (грец. avcowuoc, — безіменний) — джерела, що набули поширення без імені автора.

Анотація (лат. annotatio — зауваження, помітка від annoto — позначаю) — коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису, документа.

Апокрифи (від грец. — таємничий, захований) — релігійні твори, що не визнавалися церквою канонічними й заборонялися.

Апсида (абсида) (від грец.— дуга, склепіння) — виступ східної частини хрестово-купольного храму у вівтарі, напівкруглий або гранчастий у плані

Археографія (від грец. — стародавній і урафсо — пишу) — спеціальна галузь історичної науки, що вивчає історію публікації історичних джерел, розробляє теорію і методику їх видання.

Архетип (від грец.— початок, походження і тджос, — відбиток, форма, зразок) — першоджерело; спільне джерело всіх наступних копій.

Архіви (лат. archivum від давньогрец. apxciov — приміщення, в якому засідає уряд, державні служби) — 1) Установи або відділи в установах, організаціях, на підприємствах, що зберігають документальні матеріали. 2) Комплекс документів, об'єднаних спільністю походження.