Розділ «Термінологічний словник»

Т

Текстологія (від лат. textum — зв'язок, сполучення) — історико-філологічна дисципліна, що вивчає тексти писемних джерел переважно періоду середньовіччя.

Теорія джерелознавства — розділ джерелознавства, який включає систему наукових знань про об'єктивно-суб'єктивний характер історичного джерела, пізнання його соціальної та гносеологічної природи.

Типи історичних джерел — групи джерел, що мають споріднений спосіб передачі відомостей або близькі за змістом, формою, походженням.

Типологія — класифікація предметів або явиш за спільними ознаками.

У

Усні джерела — тип історичних джерел, в яких інформація зберігається у вигляді усної традиції і передається з покоління в покоління із уст в уста.

Ф

Фактична критика (від лат. factum — зроблене) — вид джерелознавчої критики, що передбачає перевірку повноти і достовірності джерела шляхом його зіставлення з іншими джерелами.

Фалеристика (від лат. falerae — металева прикраса, бляха) — спеціальна історична дисципліна, шо вивчає історію орденів, відзнак, медалей, хрестів, виникнення та розвиток нагородної системи, а також відповідні документи та статистику.

Фальсифікація (лат. falsificatio — підробка) — умисне викривлення або неправильне тлумачення тих чи інших явищ, подій, фактів, джерел.

Фасцикула (від лат. fasciculus — пучок, зв'язка) — справа, що складається з документів різного змісту, розмішених за їніми реєстраційними номерами, і являє собою одну або кілька зв'язок.

Феномен (грец. pcuvouevov — те, що з'являється) — виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Фібула (лат. fibula) — металева застібка для одягу, яка водночас слугувала прикрасою у стародавньому світі та в період раннього середньовіччя.

Філігрань (італ. filigrana від лат. filum — нитка і granum — зерно) — водяні знаки на папері.

Фонічні джерела (від грец. (pcovto) — вимовляю, звучу) — окрема група звукових історичних джерел, носіями яких виступають фонограми, різного роду технічні звукозаписи текстів, музичних творів, інших звукових проявів, що створюються у процесі життєдіяльності людства.

Фреска (від італ. fresco — свіжий) — техніка живопису водяними фарбами по свіжій штукатурці; твір, виконаний такою технікою.

Фронтиспіс (франц. frontispice від лат. frontis— чоло і spicio — дивлюсь) — ілюстрація, розташована на початку книжки, поруч із титульною сторінкою.

X

Хартія — 1) Старовинний рукопис, а також матеріал (зокрема, папірус або пергамент), на якому його написано; 2) Документ, шо засвідчував певні права або привілеї доби середньовіччя.