Розділ «Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації»

Особливості розвитку економіки XVI - XVII ст.

Студенти повинні розуміти, що саме у цей період відбуваються серйозні зміни в економіці, що привело до зміни картини світу у цілому. Особливо помітними вони були на Європейському континенті.

По-перше, змінюються основні торгові шляхи з Середземномор'я в Атлантику. Розширення європейських можливостей почалось із захоплення португальцями північно-африканського узбережжя. у 1497 р. Баско да Гама вирушив у плавання навколо мису Доброї Надії, а у 1500 р. його кораблі перетнули Атлантику, висадивши Педро Кабраля у Бразілїї. До португальської експансії приєдналась Іспанія. У 1492 р. Колумб досягнув островів Карибського моря, Бальбоа перетнув Панамський перешийок, щоб досягнути Тихого океану у 1513 р., Кортес розпочав завоювання Мексики у 1519 р., у 1530 р. Пісарро розпочав підкорення Перу.

По-друге, відбуваються масові міграційні процеси, причинами яких були: а) релігійні переслідування; б) реформація і контрреформація та ін.

Звідси - формування різних за рівнем регіонів економічного розвитку: Північно-Західний, Європейський регіон, де швидко розвивався капіталізм (Англія, Нідерланди); регіон, де капіталізм розвивався повільніше, залишаючи панівне становище феодальним відносинам (Середземномор'я, Скандинавія); і найбільш відсталий, де все ще панував феодалізм (Центр і Схід Європи, Балкани).

Крім того, потрібно підкреслити, що в Європі на той час центрами економіки все ще залишалися не регіони, а міста (Венеція, Генуя, Амстердам).

У XVII ст. головним регіоном, де зосереджувалось економічне життя Європи, були Нідерланди (Голландія).

Значному економічному піднесенню Голландії сприяло геополітичне становище: в кінці XVI - XVII ст. вона опиняється у центрі трансокеанської торгівлі. А це, у свою чергу, приводить до розвитку таких галузей, як суднобудівництво, розвиток переробної промисловості. Поступово Голландія перетворюється у потужний фінансовий регіон Європи. Однак нестача внутрішніх ресурсів не дала їй змоги надовго стати панівним центром європейської економіки.

Головною країною в Європейському і світовому господарстві стає Англія.

Студенти повинні чітко розуміти, що ще до революції в Англії починає змінюватися феодальна структура. Причинами цього були:

- "огороджування", які сприяли перетворенню великих землевласників у представників капіталізму у сільському господарстві (так зване "нове дворянство"), серед селян відбувалося розшарування на пауперів (жебраків) і коттерів (тих, які володіли невеликими земельними наділами). Із середовища "нових дворян" почали формуватись підприємці, а із пауперів - наймані робітники. Тобто, досить швидко створювалася соціальна база для розвитку промисловості. Іншими факторами, що сприяли розвитку англійської промисловості, були:

- існування місцевої сировинної бази;

- політика меркантилізму;

- унітарний характер політичної влади.

Другим регіоном Європи, де поряд із формуванням капіталістичного устрою залишались панівними феодальні відносини, була Франція. Вона є прикладом іншої реакції на кризу феодалізму. Франція була батьківщиною класичного політичного феодалізму, що використовував законну форму відносин між сеньйорами і васалами для підтримання ієрархічної структури суспільства. Тут панував абсолютистський режим. Король був зацікавлений у збереженні становища селянства як основного платника податків, тому на відміну від Англії, обмежував економічну активність феодалів. Новий клас підприємців змушений був вкладати кошти у землю, а не у промислове виробництво. Оскільки основними платниками податків залишалися селяни, це призводило до звужування внутрішнього ринку і відповідно до уповільнення розвитку капіталізму.

Подібні до Франції процеси відбувались у Скандинавії (Швеція) і на Сході Європи (Росія, Австрія).

Регіоном, де капіталізм практично гальмувався, була Іспанія. Причинами цього був насамперед застій (стагнація) сільського господарства, оскільки уряд жорстко контролював ціни на сільгосппродукцію, сприяв екстенсивному характеру господарства. Усе це призводило до розорення селян, збіднення основної маси населення, вузькості внутрішнього ринку. Країна ставала все більше залежною від імпорту. А це, у свою чергу, призводило до несприятливих умов для розвитку промисловості. Іспанський експорт вовни почав зазнавати невдач у конкуренції з англійцями, торговельний флот занепав, і до кінця XVI ст. іспанські суднобудівники вже не могли ефективно конкурувати з новими технологіями північноєвропейських підприємців.

Іспанська економіка стає просто пропускним пунктом для торговельного багатства інших економік, "матір'ю іноземців, мачухою іспанців".

Схожі процеси відбувалися в Італії, Німеччині (у цих регіонах потрібно додати такий негативний фактор, як політична роздробленість). Тому ці території стають ринками збуту для англійської, голландської, а пізніше французької промисловості, а також їх сировинними придатками.