Розділ «ТЕМА 2. СУБ'ЄКТИ Й ОБ'ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Політика кредитної рестрикції проводиться з метою стримування інвестиційної діяльності — відбувається подорожчання кредитних ресурсів, що змушує інвесторів вкладати тільки в найбільш ефективні прибуткові проекти, сприяє росту державних інвестицій, залученню на депозити фінансово-кредитних установ.

До методів грошово-кредитного регулювання відносять:

1) регулювання розміру облікової процентної ставки;

2) операції на фондовому ринку;

3) встановлення норм обов'язкових мінімальних резервів для комерційних банків.

Через встановлення та зміну розміру облікової ставки, за якою Національний банк продає кредитні ресурси іншим особам, відбувається регулювання (збільшення або зменшення) обсягів кредитних джерел для фінансування інвестицій.

Національний банк проводить також операції на фондовому ринку, тобто здійснює продаж і купівлю державних цінних паперів (облігацій, казначейських зобов'язань). У світовій практиці операції центральних банків з цінними паперами вважаються найбільш дієвим методом грошово-кредитного регулювання. З метою кредитної експансії центральні банки скуповують державні цінні папери і, навпаки, продають їх, коли намагаються обмежити розширення кредитної спроможності комерційних банків.

Встановлюючи вигідні умови (у вигляді ціни чи дивідендів) для своїх цінних паперів держава стимулює їх купівлю юридичними та фізичними особами і цим зменшуй кількість вільних грошей, які можуть бути використані для кредитування інвестицій через банківську систему. Погіршуючи цінові та дивідендні умови продажу своїх цінних паперів, держава стимулює їх викуп у юридичних і фізичних осіб. Унаслідок цього в останніх з'являються додаткові кошти, які через банківську систему або безпосередньо використовують для фінансування інвестицій.

Центральні банки опосередковано впливають на інвестиційну діяльність також через регулювання норми обов'язкових мінімальних резервів. Цей метод полягає у встановленні комерційним банкам норм обов'язкових резервів центральним банком у вигляді певного відсотка від суми їх депозитів, що зберігаються у нього на рахунках. При збільшенні норм обов'язкових резервів зменшується розмір кредитних ресурсів і, навпаки, при їх зниженні комерційні банки отримують можливість до розширення кредитних операцій, збільшення частки довгострокових кредитів, стимулюючи тим самим інвестиційний процес.

Значний вплив на розширення інвестиційної діяльності покликаний забезпечити Фонд державного майна України, на який покладаються задачі:

• захист майнових прав України на її території і за кордоном;

• здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств;

• здійснення повноважень по проведенню приватизації майна підприємств загальнодержавної власності;

• здійснення повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій та їх структурних підрозділів;

• сприяння процесу демонополізації економіки і створення умов для конкуренції виробників.

У відповідності з цими завданнями на Фонд державного майна України покладено функції:

• розробка і контроль проектів державних програм приватизації, зміни в процесі приватизації форм власності шляхом перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства. При цьому Фонд є власником тієї частини акцій, яка не була реалізована у процесі приватизації;

• Фонд здійснює продаж майна загальнодержавної власності, зокрема ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

• на Фонд покладені повноваження по створенню комісій по приватизації, видачі ліцензії посередникам, залученню іноземних інвесторів до процесу приватизації шляхом укладання з ними чи їх посередниками відповідних угод;

• Фонд розробляє нормативні акти з питань управління державним майном, проводить його інвентаризацію, здійснює аудиторські перевірки ефективності його використання, складає кошторис витрат позабюджетного фонду приватизації і контролює використання цих коштів.