Розділ «15.4. Інвестиційний клімат держави та фактори, що його формують»

Слід згадати й про звільнення від обкладення ввізним митом, адже відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування", майно, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, звільняється від обкладення митом.

Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції можуть здійснюватися в різних формах: часткової участі у підприємствах, які створюються спільно з українськими юридичними й фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств, або створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам, або придбання у власність діючих підприємств повністю, або придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна тощо. Будь-яка з цих форм може здійснюватися різними способами. За рівнем взаємодії з українським правовим середовищем і рівнем транспарентності інвестування можна виділити два способи інвестування.

Перший, найбільш очевидний спосіб, полягає в безпосередньому придбанні чи іншому набутті прав на об'єкт інвестування в Україні іноземним інвестором від власного імені. Цей спосіб може реалізовуватися двома шляхами. Інвестор здійснює придбання (набуває право на): а) активи, які його цікавлять; б) корпоративні права в юридичній особі — резиденті України, яка володіє такими активами. У будь-якому випадку інвестор діє в правовому полі України незалежно від того, яке право застосовується до договору про набуття права на об'єкт інвестування. При цьому мають бути сплачені податки й збори за українським законодавством, а для отримання пільг і гарантій інвестицію бажано зареєструвати в органах виконавчої влади в порядку, встановленому Законом України "Про режим іноземного інвестування".

Другий спосіб полягає в опосередкованому придбанні чи іншому набутті прав на об'єкт інвестування з виведенням правочину з правового поля України в юрисдикцію інших країн з метою оптимізації оподаткування і зменшення транспарентності такого правочину.

Отже, існує певна незбалансованість механізмів створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Це є сигналом для здійснення низки заходів, які повинні мати комплексний характер і поєднувати реформування внутрішнього законодавства з укладенням двосторонніх міжнародних угод з оподаткування на взаємовигідній основі. Тому основними завданням регулювання інвестиційної діяльності мають стати:

1) створення сприятливого інвестиційного середовища шляхом стимулювання національних інвесторів здійснювати інвестиції;

2) концентрація грошових потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки;

3) акумуляція достатнього обсягу фінансових ресурсів у провідних банках країни;

4) забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості;

5) забезпечення пріоритетного виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування банкам, які кредитують високоефективні інвестиційні проекти тощо.