• Підтримка стандарту VBX (Visual Basic Extensions). Delphi дає можливість інтегрувати VBX-об'єкти безпосередньо в Палітру компонентів (Component Palette) для полегшення доступу до цих об'єктів та інструментів.
• Шаблони додатків і форм. Delphi надає вбудовані шаблони форм і додатків, які можна використовувати для того, щоб швидко розпочати розробку власних прикладних програм. До системи також входять часто використовувані діалогові панелі.
• Настроювання середовища розробки додатків. Палітра компонентів, редактор коду, шаблони додатків і форм — це перелік складових системи, де Delphi може бути побудована відповідно до побажань програміста.
• Компільовані програми. Delphi не використовує ні інтерпретатора, ні Р-коду і створює дійсно зкомпільовані програми, готові до виконання. Програми Delphi настільки ж швидкі, як і програми, написані на мовах третього покоління. Delphi є одним із найшвидших у світі інструментів розробки баз даних. Прості програми Delphi можуть поставлятися у вигляді єдиного модуля, виконаного без додаткових бібліотек DLL, необхідних для використання інших середовищ розробки.
Є два важливі розходження між файлами EXE, створеними в Delphi, і файлами EXE, створеними у Visual Basic (VB). Delphi створює суто машинний код, який виконується безпосередньо процесором, у той час як Visual Basic транслює вихідний код у проміжну форму (р-код). Файл EXE, який він генерує, насправді є програмою-інтерпретатором р-коду з доданим наприкінці р-кодом програми користувача.
"Бібліотека часу виконання" (run-time library) стандартних функцій для всіх програм VB зберігається у файлі VBRUN300.DLL. Кожна програма VB, що потрапила до кінцевого користувача, повинна містити цей файл, або ж доведеться розраховувати, що такий файл у користувача вже є. Дистрибутивний комплект програми повинен також містити файли VBX для кожного керуючого засобу VB, не внесеного до VBRUN300.DLL. Програми Delphi передбачають необхідну частину бібліотеки часу виконання Delphi, а також використовувані компоненти. У результаті EXE-файл Delphi зазвичай більший за обсягом, ніж еквівалентний EXE-файл VB, проте він не залежить від жодного із зовнішніх файлів.
Згідно з постановкою задачі підсистема повинна взаємодіяти інтегровано з усіма модулями. Це означає, що необхідне пристосування її до форматів та структури БД відповідних АРМів — головної БД проводок, з якою працює АРМ "Баланс", та БД АРМу "Фінансова звітність".
Адже саме з них вибирається інформація для заповнення звітності: з головної книги бухгалтерських проводок (БД балансу) та з уже складеної звітності (БД фінансової звітності). Причому з БД балансу можна лише зчитувати інформацію, а з БД фінансової звітності працюють як на зчитування для отримання даних з уже заповненої звітності, так і на запис для збереження у БД результатів розрахунку. БД фінансової звітності має дві складові:
- безпосередньо дані;
- нормативно-довідкова інформація (НДІ).
Таблиці даних та всі довідники зберігаються у форматі dBase IV. Нижче наведено структури даних форм звітності та довідників у вигляді таблиць (табл. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4; рис. 3.7).
Таблиця 3.1. Структура даних форми звітності
з/п | Назва поля | Тип поля | Довжина поля | Точність (для чисел) | Призначення |
1 | KDOROGI | Символьний | 2 | Код залізниці | |
2 | KSLUZBY | Символьний | 2 | Код служби | |
3 | KPREDPR | Символьний | 4 | Код підприємства | |
4 | VID | Символьний | 1 | Вид діяльності | |
5 | GOD | Числовий | 4 | Рік звіту | |
6 | MES | Числовий | 2 | Місяць звіту | |
7 | PER | Символьний | 1 | Періодичність звіту | |
8 | KFORMY | Символьний | 3 | Код документа | |
9 | KRYADA | Числовий | 5 | Код рядка | |
10 | G1 | Числовий | 14 | 3 | Перша графа документа |
11 | G2 | Числовий | 14 | 3 | Друга графа документа |
12 | G3 | Числовий | 14 | 3 | І т. д. за максимальним числом граф у документі |
13 | G4 | Числовий | 14 | 3 | |
14 | G5 | Числовий | 14 | 3 | |
15 | G6 | Числовий | 14 | 3 | |
16 | G7 | Числовий | 14 | 3 | |
17 | G8 | Числовий | 14 | 3 | |
18 | G9 | Числовий | 14 | 3 | |
18 | G10 | Числовий | 14 | 3 | |
19 | G11 | Числовий | 14 | 3 | |
20 | G12 | Числовий | 14 | 3 |
Таблиця 3.2. Структура довідника залізниць
№ з/п | Назва поля | Тип поля | Довжина поля | Точність (для чисел) | Призначення |
1 | КБОШОІ | Символьний | 2 | Код залізниці | |
2 | ЖХЖООІ | Символьний | 20 | Назва залізниці |
Таблиця 3.3. Структура довідника підприємств
№ з/п | Назва поля | Довжина поля | Призначення |
1 | КБОШОІ | 2 | Код залізниці |
2 | КБЬШВУ | 2 | Код служби |
3 | 4 | Код підприємства | |
4 | ВНОЯТЫЛМЕ | 25 | Скорочена назва підприємства |
5 | ЕИЬКЛМЕ | 254 | Повна назва підприємства |
6 | БУОБСОБЕ | 4 | Код головного підприємства відносно даного |
7 | ІББУОБ | Ознака звідного підприємства | |
8 | БОЬО1 | 50 | Посада першої відповідальної особи |
9 | БОЬО | 50 | Посада другої відповідальної особи |
10 | ВО8Б1 | 42 | Прізвище першої відповідальної особи |
11 | ВО8Б2 | 42 | Прізвище другої відповідальної особи |
12 | ЕБЯРОИ | 12 | Код ЕДПРОУ |
13 | ТЕЖІТОТУ | 70 | Назва території |
14 | КОЛТии | 12 | КодКОАТУУ |
15 | ЕОРМЛУЬЛВК | 70 | Форма власності |
16 | КУБ | 12 | КодКВФ |
17 | ОШЛЖГРР | 70 | Орган управління |
18 | БРОБИ | 12 | Код СПОДУ |
19 | 70 | Назва галузі | |
20 | 12 | Код ЗКГНГ | |
21 | УІБЕКБІУЛЬ | 70 | Вид економічної діяльності |
22 | КУЕБ | 12 | Код КВЕД |
23 | ЛБЯЕБ | 100 | Адреса підприємства |
Примітка. Для всіх позицій, окрім позиції 7 "КЗУСЮ", тип поля символьний. Для позиції 7 "ІЖУСЮ" він логічний.
Таблиця 3.4. Структура довідника форм фінансової звітності
з/п | Назва поля | Тип поля | Довжина поля | Точність (для чисел) | Призначення |
1 | CODE | Символьний | 3 | Код форми | |
2 | SHORTNAME | Символьний | 25 | Коротка назва форми | |
3 | FULNAME | Символьний | 254 | Повна назва форми | |
4 | PER | Символьний | 11 | Періодичність подання | |
5 | MAXGRAF | Числовий | 20 | Загальна кількість граф у формі | |
6 | STARTGRAF | Числовий | 20 | Номер графи, з якої починається зона даних | |
7 | ACR | Символьний | 8 | Абревіатура форми |
Такі довідники необхідні для заповнення форми звітності, наведеної на рис. 3.7
Рис. 3.7. Структура бланка форми звітності:
1 — зона атрибутів, така ж зона зазвичай вміщена внизу форми; 2 — шапка таблиці; 3 — зона даних; 4 — зона кодів рядків; 5 — зона бокового тексту рядків.
Зазначимо, що майже всі форми звітності мають одну й ту ж саму структуру, за винятком, можливо, якоїсь її частини. Аналогічність набору атрибутів підприємства дає змогу автоматично заповнити всі поля форми звітності, вести головну книгу бухгалтерських проводок, структура БД якої наведена у табл. 3.5.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю» автора О.М.Сезонець на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Застосування інформаційних систем управління ЗЕД на підприємствах“ на сторінці 7. Приємного читання.