TextBook Мультимедійна компетентність вчителя є однією з його професійних компетентностей Під терміном "професійна компетентність" розуміють набуту суб'єктом й актуалізовану ним у реальних професійних ситуаціях або в ситуаціях, комплементарним їм, сукупність складних умінь, необхідних для можливості суб'єкта ефективно функціонувати в тій або іншій професійній сфері.
Дослідник Т. Везіров тлумачить мультимедійну компетентність педагога як здатність і готовність розробляти відкриті освітні ресурси за допомогою мультимедіа засобів різних видів і застосовувати їх у професійній діяльності. В свою чергу відкриті освітні ресурси є навчальними або науковими матеріалами, розміщеними у вільному доступі, або випущені під ліцензією, що дозволяє їхнє вільне використання або переробку. Вони містять у собі повні курси, навчальні матеріали, модулі, підручники, відео, тести, програмне забезпечення, а також будь-які засоби, матеріали або технології, що забезпечують доступ до знань[1].
Б. Крузе під мультимедійною компетентністю вчителя розуміє кумулятивну "готовність; здатність" і досвід застосування сукупності мультимедійних умінь у сфері освіти, де "готовність" співвідноситься з довгостроковою готовністю як інтегрованим особистісним утворенням, що включає в себе мотиваційний, емоційно-вольовий, настановчий та оцінний компоненти, а "здатність" — з когнітивним і поведінковим компонентами, тобто ЗУНами й знанням змісту мультимедійної компетентності вчителя [6].
На думку Л. Кочегарової під мультимедійною компетентністю (у автора ікт-компетентність) викладача слід розуміти багатоаспектний компонент професіоналізму, що є актуальною, сформованою якістю особистості. Вона розвивається, задіючи мотиваційно-вольові, когнітивні й операціонально-діяльнісні аспекти.
Структура будь-якої компетентності ширше знань й умінь, вона поєднує їх у собі; включає емоційно-вольову регуляцію її прояву в поведінці; зміст компетентності значущий для суб'єкта її реалізації; будучи активним проявом, компетентність характеризується мобілізаційною готовністю як можливістю її реалізації в будь-якій необхідній для цього ситуації [5].
Якщо розглядати мультимедійну компетентність з погляду системного підходу, то в ній чітко виокремлюються чотири основні компоненти: ціннісно-мотиващйний, когнітивний, діяльністний та рефлексивний.
Ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви, мету, потреби використання мультимедіа в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності. Він стимулює творчий прояв особистості в професійний діяльності за допомогою мультимедіа, припускає наявність інтересу до використання мультимедійних засобів у професійній діяльності, характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації професійної діяльності. Також ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви здійснення педагогічної діяльності, спрямованість на розвиток особистості учнів.
Когнітивний компонент повинен забезпечити вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації отриманими за допомогою мультимедіа та роботи з інформаційними об'єктами, які відповідно впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається повнотою, глибиною, системністю знань вчителя в його предметній сфері та використанням мультимедійних технологій.
Діяльністний компонент — це активне застосування мультимедійних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку мультимедійної компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. Комунікативна складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засоби вербального і невербального спілкування.
У діяльністному компоненті мультимедійна компетентність педагога, поділяється на два рівні: базовий і предметно-орієнтований. Під базовим розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний вчителеві для вирішення освітніх завдань, перш за все, засобами мультимедійних технологій загального призначення. На цьому рівні компетентність включає використання інформаційних технологій сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних Інтернет, електронних засобів масової інформації, мобільних телефонів і т.п.) для пошуку, доступу, зберігання, вироблення, уявлення і обміну інформацією, а також комунікацією між людьми і роботу в мережі Інтернет.
Предметно-орієнтований рівень припускає освоєння і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмету. Зміст предметно-професійної мультимедійної компетентності вчителя безпосередньо залежить від потреб його предметної галузі. Вивчення тих чи інших комп'ютерних технологій та засобів повинно бути зумовлено потребами вчителя в його професійній діяльності. Тому загального змісту даного компоненту мультимедійної компетентності навести неможливо — він повинен складатися відповідно до потреб кожної навчальної групи
Сфера рефлексивного компонента мультимедійної компетентності вчителя визначається відношенням педагога до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її здійснення за допомогою мультимедіа. Вона включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку, розуміння власної значущості в колективі і розуміння результатів своєї діяльності, відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації в професійній діяльності через засоби мультимедійних технологій. Розвиток кожного компоненту мультимедійної компетентності пов'язаний з формуванням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи.
Таким чином, ми вважаємо, що мультимедійна компетентність педагога — це професійна якість особистості вчителя, що включає в себе інтегровану сукупність знань, умінь і досвіду виконання різних операцій — як складових мультимедійних технологій, під час підготовки і проведення навчальних занять, а також цінності пов'язані з цією діяльністю.
Для практичного використання мультимедійних засобів у навчанні педагог має опанувати загальними педагогічними уміннями; навичками володіння мультимедійними, інформаційними і телекомунікаційними засобами і технологіями; знаннями, уміннями і навичками застосування технологій мультимедіа в процесі навчання історії в школі; досвідом такої діяльності та мати позитивне ставлення до неї. Детальніше про це зазначимо у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1. Структура мультимедійної компетентності вчителя історії
| Уміння | Знання | Досвід | Цінності | ||||||
| Групи умінь | Деталізація | ||||||||
| 1) обробки текстової, графічної, фото, звукової та відео інформації за допомогою відповідних комп'ютерних про-грам-редакторів задля виготовлення дидактичних (навчально-історичних) матеріалів. | працювати з програмами пакету MS Office (Word, Excel, PowerPoint, Publisher тощо); працювати у програмах-редакторах фото, аудіо-відео матеріалів (Adobe PhotoShop, Adobe Audition, Windows Movie Maker і in.); створювати мультимедійні навчальні курси (Adobe Captivate, eLearinng Office 3000 тощо). | інформатики; основних принципів колористики, ергономіки, стильового оформлення навчального мультимедійного продукту; педагогічного дизайну мультимедійного уроку історії. | використання комп'ютерної техніки у повсякденній і професійній діяльності; користування комп'ютерними програмами пакету MS Office, фото, аудіо-відео-редакторами, спеціальними програмами з розробки мультимедійних навчальних курсів. | творча активність; самостійність у діяльності зі створення дидактичних матеріалів за допомогою комп'ютерних програм. | |||||
| 2) демонстрації самостійно виготовлених мультимедійних матеріалів на уроці історії | показу учням мультимедійної презентації на уроці історії; представлення публікацій на історичну тематику; демонстрації аудіо-відео матеріалів на уроці історії; презентації мультимедійного навчального курсу з історії. | комп'ютерної техніки (ГПС, принтера, сканера, відеопроектора, мультимедійної дошки тощо); принципів використання мультимедіа на уроках історії. | демонстрації дидактичних матеріалів на уроці історії: мультимедійної презентації, публікації, аудіо запису, відеомате-ріалу, мультимедійного навчального курсу. | стійка емоційна установка на використання мультимедійних матеріалів на уроці історії; прагнення до удосконалення своєї педагогічної майстерності. | |||||
| 3) використання готових педагогічних програмних продуктів (засобів) (ППЗ) у навчанні історії | працювати самому і допомагати учням у процесі навчання з педагогічними програмними засобами (ППЗ): е-атласами, е-підручниками, посібниками, е-енциклопедіями, е-довідниками, е-каталогами, е-колекціями; використання комп'ютерних ігор та програм радіо і телеефіру у процесі навчання історії. | основ роботи з педагогічними програмними засобами (ППЗ) на цифрових носіях інформації; можливостей, структури та функціонального призначання ППЗ, програм радіо і телебачення, комп'ютерних ігор. | роботи з CD-ROM, DVD-ROM пристроями; використання CD/DVD — носіїв інформації; користування е-атласами, е-підручниками, е-енциклопедіями, е-довідниками, е-каталогами, е-колекціями; комп'ютерно-ігровий досвід. | постійний пошук нових форм подачі дидактичного матеріалу на уроці історії; творча активність; бажання "бути з часом нарівні". | |||||
| 4) використання мережі Інтернет у процесі навчання історії | здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті, спілкуватися, обмінюватися інформацією; організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням Інтернет-ресурсів, реалізовувати Інтернет-технологію — "Веб-квест"; розроблення простих Веб-сайтів та їх використання під час навчання. | про роботу з Інтернет-сервісами; орієнтовного переліку існуючих Інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності; методики використання веб-квестів у навчанні; теорії розробки веб-сайту (основ програмування) | користування мережевими технологіями, а зокрема, глобальною мережею Інтернет; розроблення змісту та методик використання Інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі. | прагнення постійно оновлювати навчальний матеріал, включаючи в нього новітні інформаційні та педагогічні розробки, не допускаючи застою чи морального старіння; пошук нових форм, методів навчання історії, що відповідали б сучасним вимогам. | |||||
| 5) проведення комп'ютерного тестування під час навчання історії | розробляти тестові завдання їх до наявної комп'ютерної програми тестування; систематично використовувати у своїй діяльності сучасні комп'ютерні програми тестування; проводити тестування в комп'ютерному кабінеті; здійснювати аналіз і корегування комп'ютерного тестування. | основ тестології; класифікацію тестових завдань з історії; переваг і недоліків використання комп'ютерних тестів у процесі навчання історії; принципів роботи у програмах комп'ютерного тестування. | проводити перевірку навчальних досягнень учнів за допомогою тестових завдань; проведення занять за допомогою локальної мережі в інтерактивному режимі; роботи з програмами комп'ютерного тестування. | позитивного ставлення до тестової перевірки предметно-історичних компетентностей учнів з залученням комп'ютерних програмних засобів; прагнення урізноманітнити процес оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. | |||||
Отже, ефективне освоєння потенціалу мультимедійних засобів вимагає відповідну підготовку викладача, а відтак, врахування у процесі підготовки майбутнього вчителя наступних положень: навчання роботі з мультимедійними засобами є частиною змісту освіти; мультимедійні засоби навчання є лише інструментом розв'язання проблем, його використання не повинне перетворюватися в самоціль; використання мультимедійних засобів навчання розширює можливості людського мислення у вирішенні проблем, тому оволодіння вміннями роботи з ними сприяє формуванню мислення.
Існують неофіційні світові стандарти, що вирізняють людей, які вміють працювати з комп'ютером на категорії: 1) користувач; 2) просунутий користувач; 3)програміст; 4) системний адміністратор.
З погляду відношення вчителів до мультимедійних засобів навчання їх можна поділити на дві основні категорії: викладачі-користувачі готових мультимедійних інформаційних ресурсів і викладачі-розробники мультимедійних програмних засобів педагогічного призначення. У процесі формування мультимедійної компетентності перша категорія педагогів має бути орієнтована на досягнення до рівня користувача: оволодіння елементарними навичками роботи з комп'ютером, формування уявлення про найпоширеніші пакети програм універсального призначення, набуття вмінь працювати з текстовими редакторами, електронними таблицями, формування навичок роботи з готовими мультимедійними навчальними програмами, мультимедійними засобами телекомунікаційної взаємодії з колегами й учнями, засобами доступу до світових джерел інформації.
Саме для викладачів-користувачів, що прагнуть використовувати мультимедійні засоби в навчанні, адресований цей курс "Використання сучасних інформаційних технологій: формування мультимедійної компетентності (для спеціальності — Історія)" його практична реалізація пов'язана із низкою складнощів, оскільки його зміст перебуває на стику предметів психолого-педагогічного циклу й дисциплін, пов'язаних із програмним й апаратним забезпеченням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.
Підготовка другої категорії педагогів, до якої відносяться викладачі, ті хто мають самостійно займатися розробкою необхідних їм мультимедійних інформаційних ресурсів, повинна наближатися до рівня підготовки просунутих користувачів або навіть програмістів. Це конче потрібно для розуміння й раціонального проектування структури мультимедійних електронних ресурсів. Для викладачів-розробників надзвичайно важливо познайомитися як з основами конструювання й використання мультимедійних засобів навчання, так і з необхідними для цього психолого-педагогічними засадами. Викладачі, які активно займаються розробкою й використанням мультимедійних засобів, повинні мати достатній рівень готовності до використання засобів інформатизації в навчальному процесі. Для них рекомендується поглиблене вивчення цього курсу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Використання сучасних інформаційних технологій» автора В.О.Мирошниченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1. Теоретико-методичні основи мультимедійних технологій у навчанні історії. Мультимедійна компетентність вчителя історії та засоби навчальних мультимедійних систем.“ на сторінці 3. Приємного читання.