- під кукурудзу на силос проводиться безполицевий обробіток, який включає післяжнивне лущення, повторне лущення важкою дисковою бороною із зароб-кою гною та розпущення плоскорізами на 23-25 см;
- під льон обробіток ґрунту включає післязбиральне лущення і культивацію злущеного поля в міру появи бур'янів, а в першій половині жовтня розпущення ґрунту плоскорізами (табл. 46-48).
Таблиця 46
Система обробітку дерново-підзолистого супіщаного ґрунту в зерно-льоно-картопляній сівозміні центрального Полісся
Культура сівозміни | Рекомендована система обробітку Грунту | Знаряддя обробітку, марки агрегатів |
Люпин на зелену масу | Лущення на глибину 5-6 і 8-10 см, оранка на глибину 18-20 см, боронування, передпосівна культивація на глибину 4-5 см | ЛДГ-10; БДТ-7,0; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; РВК-3,6 |
Озиме жито | Лущення на глибину 5-6 см, оранка на глибину 18-20 см, боронування, передпосівна культивація на глибину 4-5 см. За відсутності бур'янів - дискування на 10-12 см або плоскорізний обробіток на глибину 18-20 см | ЛДГ-10; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; РВК-3,6; БДТ-7,0; КПШ-5; ОПТ-3,5 |
Картопля | Лущення на глибину 6-8 см, повторне лущення на глибину 10-12 см; оранка на глибину 23-25 см, боронування, дві передпосівні культивації | ЛДГ-10А; БДТ-3,0; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; КПС-4 |
Овес із підсівом конюшини | Поверхневий обробіток на глибину 10-12 см дисковими боронами або плоско-різами, боронування, передпосівна культивація на глибину 6-8 см | БДТ-7,0; КПШ-5; ОПТ-3-5; КПЗ-9,7; КПС-4 |
Конюшина | Боронування | БЗТС-1,0 |
Озима пшениця | Лущення на глибину 6-8 см, оранка на глибину 20-22см, боронування, передпосівна культивація на глибину 5-6 см | ЛДГ-10А; БДТ-7,0; ПЛН-5-35; БЗСС-1,0; РВК-3,6 |
Льон-довгунець | Лущення на глибину 8-10 см, напівпаровий обробіток, обробіток плоскорізом на глибину 18-20 см, боронування, передпосівна культивація | ЛДГ-10А; КПС-4; ОПТ-3-5; БЗСС-1,0; РВК-3,6 |
Кукурудза | Лущення на глибину 10-12 см із заробкою гною, обробіток плоскорізом на глибину 23-25 см, боронування, одна-дві культивації на глибину від 10-12 до 6-8 см, передпосівна культивація на глибину 4-5 см | БДТ-7,0; КПГ-250; БЗСС-1,0; КПС-4 |
Таблиия 47
Система обробітку дерново-підзолистого супіщаного ґрунту в зерно-просапній сівозміні правобережного Полісся
Культура сівозміни | Рекомендована система обробітку ґрунту | Знаряддя обробітку, марки агрегатів |
Багаторічні трави | Боронування | БЗСС-1,0 |
Озима пшениця | Лущення на глибину 8-10 см в два сліди, оранка на глибину 18-20 см, культивація з боронуванням на глибину 8-10 см в міру появи бур'янів, передпосівна культивація з боронуванням на глибину 6-8 см або обробіток РВК-3,6 | БДТ-7,0; ПЛН-5-35; КПС-4; РВК-3,6 |
Льон-довгунець | Лущення на глибину 8-10 см, поверхневий обробіток на глибину 8-10 см, 2-3 культивації з боронуванням. На дуже засмічених ділянках напівпаровий обробіток: лущення на глибину 6-8 см оранка на глибину 18-20 см у першій половині серпня, глибину 2-3 культивації з боронуванням у міру появи бур'янів | ЛДГ-10А; БДТ-7; КПС-4 або КПЭ-3,8А; РВК-3,6; ЛДГ-10А; ПЛН-3-35; КПС-4; РВК-3,6 |
Кукурудза силос | Лущення на глибину 6-8 см, оранка на глибину 23-25см, культивація на глибину 10-12 см, передпосівна культивація на глибину 6-8 см | ЛДГ-10А; ПЛН-3-35; КПС-4 |
Озима пшениця | Лущення на глибину 6-8 см, плоскорізний обробіток на глибину 18-20 см, культивація на глибину 6-8 см; або ж поверхневий обробіток, що включає лущення в два сліди, на глибину 8-10 см, культивацію на глибину 6-8 см, коткування або обробіток комбінованим агрегатом | ЛДГ-10А; КПГ-250; КПЭ-3,8А або БДТ-7; КПС-4; РВК-3,6 |
Люпин на зелений корм | Лущення на глибину 6-8 і 8-10 см; культивація на глибину 8-10 см, передпосівна культивація на глибину 6-8 см або обробіток комбінованим агрегатом | ЛДГ-10А; БДТ-7; КПС-4; РВК-3,6 |
Озима пшениця | Лущення на глибину 6-8 см, оранка на глибину 16-18 см з одночасним боронуванням і коткуванням, передпосівна культивація на глибину 4-5 см з коткуванням | ЗДТ-3; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; КПС-4; ЗККШ-6 |
У посушливі роки - лущення на глибину 1012 см з одночасним обробітком гольчастими боронами і кільчасто-шкоровими котками | БДТ-7; БИГ-3А; ЗККШ-6 | |
Картопля | Лущення на глибину 6-8 см, оранка на глибину 23-25 см, передпосадкова культивація з боронуванням на глибину 12-14 см | ЛДГ-10А; ПЛН-5-35; КПС-4 |
Овес із підсівом багаторічних трав | Поверхневий обробіток на глибину 8-10 см, передпосівна культивація з боронуванням на глибину 6-8 см | ЛДГ-10А; БДТ-7; КПС-4 |
Таблиця 48
Система обробітку дерново-середньопідзолистого супіщаного ґрунту в плодозмінній сівозміні південної частини правобережного Полісся
Культура сівозміни | Рекомендована система обробітку ґрунту | Знаряддя обробітку, марки агрегатів |
Кормовий люпин на зелену масу | Плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см, передпосівний обробіток на глибину 4-5 см | БДТ-7; КПГ-250; БИГ-3А; УСМК-5,4Б |
Озима пшениця | Оранка на глибину 20-22 см, а в роки з недостатнім зволоженням - поверхневий обробіток на глибину 10-12 см у системі напівпарового обробітку | ПЛН-4-35; БДГ-7; БИГ-3А; КФГ-3; БЗСС-1,0 |
Картопля | Оранка на глибину 23-26 см у системі поліпшеного зяблевого обробітку. Передпосівний обробіток на 8-10 см | ЛДГ-10А; БДТ-7; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; КФГ-3 |
Ячмінь з підсівом конюшини | Оранка на глибину 20-22 см або поверхневий обробіток на 10-12 см. Передпосівний обробіток на 4-5 см | ПЛН-4-35; БДТ-7; КРГ-3 або УСМК-5,4 |
Конюшина на два укоси | Боронування навесні і після першого укосу | БЗСС-1,0 |
Озима пшениця, жито | Оранка на глибину 23-25 см з попереднім дискуванням. Проміжний і передпосівний обробіток на глибину 8-10 і 4-5 см | БДТ-7; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; КФГ-3; УСМК-5,4Б; РВК-3,6 |
Льон-довгунець | Оранка на глибину 20-22 см в системі поліпшеного чи напівпарового зяблевого обробітку. Передпосівний обробіток на глибину 4-5 см | ЛДГ-10А; БДТ-7; ПЛН-4-35; БЗСС-1,0; УСМК-5,4Б РВК-3,6 |
Озиме жито | Поверхневий обробіток на глибину 10-12 см або плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см з попереднім дискуванням. Передпосівний обробіток на глибину 4-5 см | БДТ-7; КПГ-250; БИГ-3А; КФГ-3 |
Система удобрення культур
Дози внесення гною під окремі культури залежать від виду цього органічного добрива. Підстилковий гній перш за все необхідно вносити під просапні культури, насамперед коренеплоди. Оптимальними дозами для кормових буряків 60-80 т/га, цукрових буряків 30-50 т/га, овочів, кукурудзи 30-40 т/га, картоплі 30-60 т/га за умови сумісного застосування з мінеральними добривами. Коли ж вносять тільки гній, то його дозу підвищують на 30-40%, а при переході на біологічне землеробство - не більше ніж удвічі.
Безпідстилковий гній в екологічному плані спричинює загрозу забруднення навколишнього середовища частіше, ніж при використанні підстилкового гною. Оптимальні дози безпідстилкового гною і продуктів його переробки становлять для просапних культур 200-300 кг/га загального азоту, для озимої пшениці і ярих зернових культур 100-150 кг/га. У разі використання мінеральних добрив норму безпідстил-кового гною зменшують на 30-50%. Під високоврожайні кормові культури (кормові буряки, кукурудзу на силос, редьку олійну) і при підживленні злакових трав можна підвищувати дози безпідстилкового гною до 400 кг/га загального азоту з повною заміною ним мінеральних добрив. При використанні таких високих доз добрив повторне їх внесення в цьому полі доцільне не раніше, ніж через 2-3 роки.
Пташиний послід - найбільш концентроване органічне добриво, тому при його використанні слід ретельно дотримуватися встановлених доз та рівномірності внесення. Оптимальні дози термічно висушеного пташиного посліду для просапних культур 5-40 т/га, напіврідкого - 10-20, рідкого 50-70, компостів 30-60 т/га, а під зернові культури відповідно вдвічі нижчі.
Сечу та гноївку використовують як основне добриво і для підживлення. Щоб запобігти втратам аміаку, їх необхідно негайно заробляти в ґрунт після внесення. В середньому ці добрива вносять у дозі 10-15 т/га, під овочеві 10-20, для підживлення лук і пасовищ 10-20, технічних культур при першому підживленні з боку рядків 5-7, другому - всередину міжрядь у нормі 8-10, озимої пшениці перед боронуванням 3-4 т/га.
Якщо використовують солому на добриво, то тимчасові втрати азоту з ґрунту компенсують додатковим внесенням 10-15 кг мінерального азоту або 6-8 т безпід-стилкового гною на кожну тонну внесеної соломи. Мінеральний азот вносять у формі сульфату амонію або аміачної селітри. Подрібнену солому заробляють спочатку на глибину 8-10 см дисковими знаряддями, а потім заорюють на потрібну глибину.
Зважаючи на постійне скорочення запасів торфу, цей природний резерв слід використовувати дуже раціонально. Торф - добрий адсорбент і консервант, тому при виготовленні з нього компостів підвищується рухомість речовин торфу, а також він запобігає втратам рідкої фази органічних добрив. Співвідношення між торфом і гноєм при виготовленні компостів повинно становити взимку 1:1, а у весняно-літній період - не більше ніж 2:1. До торфу під час компостування з гноєм додають попіл, фосфоритне борошно, до дуже кислих торфів - 2-2,5% вапна. Норми внесення тор-фокомпостів під різні культури встановлюють приблизно такі самі, як і для підстилкового гною або на 10-15% вищі.
Оптимальними нормами провітреного сапропелю для просапних культур є 5060, для зернових - 30 т/га. Кращий ефект забезпечує сумісне застосування сапро-пелів із середніми дозами мінеральних добрив, а також сапропеле-гнойові компости при співвідношенні 1:1. Провітрений (але не пересушений) мул ставків вносять переважно на прилеглі до водойми площі в дозах 100-150 т/га під просапні та овочеві культури.
Джерелом поновлення органічної речовини в сучасному землеробстві можуть бути осади стічних вод очисних споруд комунального господарства і промисловості. Проте сучасна технологія їх одержання допускає високий вміст важких металів, фенолів, ціанідів, мийних засобів, які можуть стати джерелом інфекційних і гельмінтозних хвороб. Для запобігання цьому осади стічних вод необхідно провітрювати в польових буртах не менше 1-2 років, а за можливості їх слід компостувати з різними наповнювачами природного походження. Провітрені осади вносять лише з дозволу санітарно-епідеміологічної служби в дозах, що обмежуються вмістом загального азоту для просапних культур (крім овочевих) не більше 300, зернових - 150 кг/га. За наявності в осаді важких металів, що перевищують гранично-допустимі концентрації, дозу його обмежують згідно з існуючими розрахунковими методами. На очисних спорудах країни осади стічних вод щороку становлять близько 20 млн. т.
Оптимізувати поживний режим дерново-підзолистих ґрунтів та поліпшити їхні агрофізичні властивості можна, застосовуючи органічні добрива водночас із мінеральними, причому для досягнення бездефіцитного балансу гумусу на цих ґрунтах доза органічних добрив повинна бути 12-15 т/га.
Зелені добрива - це агротехнічний засіб підвищення родючості ґрунту і урожайності сільськогосподарських культур шляхом приорювання чи іншого використання цілих рослин (або їх частин), що вирощуються з цією метою. Вважається, що культури-сидерати, які дають 200-300 ц/га зеленої маси, утворюють кількість перегною, еквівалентну 8-12 т/га гною, тобто майже 4% від зеленої маси.
Сидерація має дві основні форми: самостійну і проміжну. При самостійному вирощуванні зеленого добрива поле протягом усієї вегетації зайняте сидератом і в цей рік не дає продукції, що призводить, як правило, до зниження продуктивності сівозміни. Така форма сидерації застосовується на дуже бідних ґрунтах. При проміжному вирощуванні зеленого добрива сидерат використовує лише частину вегетаційного періоду і вирощується в проміжку, вільному від основної культури, тобто вегетує до сівби або після збирання основної культури. Остання форма сидерації характерна для інтенсивного землеробства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Землеробство» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА“ на сторінці 17. Приємного читання.