Розділ «5. ЗАХИСТ ҐРУНТІВ ВІД ЕРОЗІЇ І ДЕФЛЯЦІЇ»

Дослідами Інституту зерна УААН встановлено, що післяжнивні рештки, змішані в посівному шарі на 50-80%, виносяться з нього при застосуванні замість плоско-різів діагональних розпушувачів ПРН-31000 і плугів, обладнаних мальцевськими корпусами з поширювачами лемешів і чверть полицею по стояках. Не змішують післяжнивних решток з ґрунтом у посівному шарі культиватори, обладнанні лапами з плоскими лезами, стерньові сівалки СЗС-2,1 та звичайні, обладнані долотоподібними й анкерними сошниками. Добре виносить післяжнивні рештки на поверхню і голчаста борона БИГ-3А в активному режимі роботи та куті атаки батарей 8-12°.

Навесні, там де зяблевий обробіток ґрунту проводили мальцевськими плугами або обладнаними пристроями ПРН-31000, завдяки вирівняності поверхні й рівномірному мульчуванню, з технології вирощування кукурудзи можна виключити боронування, вирівнювання поверхні і проміжну культивацію, а горох сіяти, використовуючи для цього сівалку з долотоподібними сошниками конструкції Інституту механізації та електрифікації сільського господарства УААН. Сошники сівалки завдяки входженню наральника в ґрунт з від'ємним кутом не забиваються післяжнивними рештками, не залипають при підвищенній вологості ґрунту (до 30-32%) і забезпечують повне й рівномірне загортання насіння на задану (6-8 см) глибину навіть без попередньої передпосівної культивації. Ці переваги дають змогу висіяти горох зразу ж після початку польових робіт і на 3-5 днів раніше, ніж при звичайній технології. Це підвищує використання рухомої весняної вологи в орному шарі, позитивно впливає на повноту сходів і формування високої продуктивності гороху в посушливих умовах.

Важливим елементом ґрунтозахисної технології вирощування зернових колосових є правильний вибір сівалок. Стерньові сівалки СЗС-2,1 за один прохід виконують чотири технологічні операції: культивацію, внесення добрив, сівбу і коткування. Дослідження і узагальнення практики показали, що їх доцільніше застосувати на схилах крутістю до 2°. При крутості 3° та встановленні сівалки на середню глибину 5 см крайній сошник знизу схилу загортає насіння в ґрунт на 2-3 см, а той, що рухається вгору по схилу - на 8 см. Із збільшенням крутості схилу до 5° сошник, що працює знизу, висіває насіння на поверхню, а зверху схилу - на глибину 10 см. Суттєвим недоліком сівалок СЗС-2,1 є те, що вони на схилах погано копіюють рельєф. У них залипають прикочувальні котки при сівбі в ґрунт з підвищеною вологістю.

При сівбі озимих найдоцільніше використовувати сівалки-культиватори СЗС-2,1 після пізно зібраних культур, коли строки збирання попередника й сівби озимої пшениці збігаються. При доброму догляді за попередньою культурою сівалки СЗС-2,1 забезпечують якісну сівбу і без обробітку ґрунту.

Ефективне застосування сівалки-культиватора СЗС-2,1 і при сівбі озимих, якщо на поверхні багато післяжнивних решток або коли необхідна культивація, а вологість ґрунту перебуває на рівні критичної. Проведення сівби з одночасною культивацією дає змогу уникнути висушування ґрунту і забезпечити дружні сходи.

Досить ефективним протиерозійним заходом влітку при зливах є сівба сільськогосподарських культур упоперек схилу. Розташовані перпендикулярно або по діагоналі до схилу рядки рослин - добрий бар'єр для розпилення стоку. Вони збільшують час проходження водяного потоку по схилу, завдяки чому вода краще вбирається ґрунтом і використовується культурами.

Щоб уникнути просівів, зернові колосові на схилах треба починати сіяти з нижньої частини, кукурудзу і соняшник - з верхньої. При цьому збільшуються стикові міжряддя і полегшується обробіток ґрунту в міжряддях.

5.6.3. Протиерозійний обробіток ґрунту в посівах просапних культур