У результаті цих процесів солоність поверхневих вод Чорного моря становить 17—18 %о. Біля дна вона зростає до 22—22,5 %о.
Клімат Чорного моря має риси субтропічного, тобто спекотне і сухе літо та тепла і волога зима. Вітри і приплив річкових вод приводять до виникнення двох кілець постійних морських течій, спрямованих проти годинникової стрілки.
Температура чорноморської води біля поверхні підвищується влітку до +24°...+26 °С, в мілководних затоках — іноді до +29 °С, узимку вона знижується до +6°...+7 вС, а у північно-західній частині — до нуля і навіть нижче (з утворенням льоду). Температура глибинних вод протягом року зберігається майже без змін і становить +9 °С.
Чорне море унікальне через наявність у ньому сірководню. Сірководнева "подушка" займає 87 % об'єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами.
У Чорному морі живе 665 видів рослин. Більшість із них — це донні та планктонні водорості. Поширені бурі водорості, червона водорость це-раріум, зелена ульва тощо. На піщаному дні завглибшки 1—10 м росте зосте-ра (морська трава), яка утворює густі підводні луки. У верхньому, багатому на кисень, шарі води живе понад 180 видів риб, серед них промислові — хамса, ставрида, шпроти, скумбрія, кефаль, камбала, тунець. Є у Чорному морі дельфіни (афаліна, білобочка, азовка), а також тюлень-монах. Цих тюленів залишилося в морі не більше як десять екземплярів.
Площа Азовського моря — 39 тис. км2, об'єм води — 290 км3. Середня глибина — 7,4 м, максимальна — 15 м. Азовське море — наймілководніше серед морів Землі.
Улоговина моря за рельєфом нагадує блюдце з рівним і плоским дном. Південні береги погорбовані, обривисті, західні — переважно низькі. Піщана коса — Арабатська Стрілка відокремлює від моря затоку Сиваш. На північному заході розташовані Обитічна, Бердянська та Білосарайська затоки, відокремлені від моря піщано-черепашниковими косами. Найбільша затока — Таганрозька.
Море утворилося у період альпійського горотворення, охоплюючи опущені ділянки Східноєвропейської та Скіфської платформи, а також частину складчастого поясу.
Формування водної маси Азовського моря відбувається, головним чином, за'рахунок водообміну з Чорним морем. Значну частину вод дає річковий стік, переважно Кубань і Дон.
Температура води в Азовському морі протягом року біля поверхні коливається від +32 °С (у липні) до +1 °С (у січні—лютому). Максимальні літні температури бувають лише в деяких мілководних районах біля узбережжя, а у середньому вони не перевищують +28 °С. Середня температура у липні—серпні дорівнює +24в...+25 °С; а взимку — близька до 0 °С.
Осіннє охолодження води викликає льодоутворення, яке починається від берегів і захоплює, особливо у північній частині, смугу до 5—7 км. У відкритому морі спостерігається дрейфуюча крига. Замерзання починається у грудні, як правило, з найопрісненішої Таганрозької затоки.
Солоність вод Азовського моря знижується від Керченської протоки (тут поблизу дна вона досягає 17,6 %0) до Таганрозької затоки (до 8—4 %о). Середня солоність моря в наш час підвищується і наближається до 14 %о.
У морі під впливом вітрів на припливу річкових вод виникає коловл течія, спрямована проти годинникової стрілки.
В Азовському морі продуктивність біомаси надзвичайно велика.
Серед рослин навесні і восени переважають діатомові водорості, влітку — перидинієві. Донна флора моря відносно бідна: бурі, червоні, зелені водорості, морська трава, мікроводорості, а також бактерії.
Тваринний світ налічує близько 400 видів — від одноклітинних до риб і ссавців. Останні представлені в Азовському морі одним видом дельфінів — азовкою. Видовий склад риб становить 79 видів, з яких промислове -значення мають тюлька, хамса, бички, оселедець, судак, кефаль, камбала, осетрові та інші. Багато прісноводних видів риб, а також риби з Чорного моря заходять сюди для нересту.
Своєрідною природною лабораторією на заході Азовського моря є унікальна затока — Сиваш. Через інтенсивне випаровування вода в затоці є дуже солоною (в середньому 60 %о) і часто доходить до стану ропи (230— 260 %о).
Сиваш є своєрідного "станцією" на шляхах птахів, які щорічно летять весною на північ, а восени — на південь уздовж берегів Азовського та Чорного морів.
Із пересихаючих лагун Сиваша видобувають кухонну сіль, бром, йод, магній тощо.
Дно Азовського і узбережні смуги Чорного морів є перспективними для видобутку нафти та природного газу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Й.Р.Гілецький на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.