Розділ «СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО»

Земельний фонд

Рослинництво

Зернові культури

Найважливішою зерновою культурою в Україні є пшениця, особливо озима, яка на чорноземах дає добрі врожаї. Вона займає третину всієї площі зернових. Вирощують озиму пшеницю переважно у степовій і лісостеповій зонах. Посіви ярої пшениці займають незначні площі у східних областях України.

Жито також є цінною продовольчою культурою, яка може рости в районах з порівняно холодним кліматом, на бідних піщаних ґрунтах. Сіють його на Поліссі, рідше у Лісостепу. Частка земель, зайнятих житом, у XX ст. значно скоротилася і сьогодні сильно поступається кукурудзі. Найбільше кукурудзи на зерно висівають у степовій і лісостеповій зонах, у Закарпатті. Створюються зони гарантованого виробництва зерна кукурудзи на зрошуваних землях.

Ячмінь — один із невибагливих злаків. Його посіви розміщені в північних районах Степу й Лісостепу, в передгірних і гірських районах Карпат.

Важливою фуражною культурою є овес. Його посіви поширені в поліських та передкарпатських областях, оскільки це вологолюбна і невибаглива до ґрунту рослина.

Із круп'яних культур в Україні виділяють просо, гречку і рис. Просо вирощують переважно в степових областях. Гречка поширена в лісостепових та поліських областях, на вологих піщаних ґрунтах. Рис почали сіяти в 1930-х рр. на півдні Херсонської області, у степовому Криму, на заплавних землях Дунаю й Південного Бугу. Культивують його переважно при штучному зрошенні, найчастіше з постійним затопленням поля.

Зернобобові (горох, квасоля, вика, кормовий люпин, соя) — важливі продовольчі й кормові культури. їхні посіви зосереджені на Поліссі і в Лісостепу.

Вирощування технічних культур

Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство

Тваринництво

У структурі валової продукції сільського господарства у 2000—2005 рр. на тваринництво припадало 40 %. Основні його галузі — скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво. До тваринництва також належать рибництво, бджільництво, шовківництво. У цілому завдання тваринництва полягають у виробництві висококалорійних продуктів харчування (м'яса, молока, масла, сиру, яєць, риби, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості (м'яса, шкіри, вовни, хутрової сировини, шовку-сирцю, воску, пуху тощо).

Розвиток тваринництва великою мірою залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.

Скотарство — одна з найважливіших галузей тваринництва. Вона поширена по всій території України. Поголів'я на початок 2006 р. становило 6,5 млн голів. Найбільше великої рогатої худоби

в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у Карпатах, Лісостепу і на Поліссі, найменше—у Степу.

Розрізняються скотарство молочного, молочно-м'ясного та м'ясного напрямків.

У цілому в Україні переважає скотарство молочно-м'ясного напрямку, яке характеризується Значною питомою вагою корів у поголів'ї. Молочне скотарство (частка корів — 65—90 %) розвивається переважно навколо великих міст і на Поліссі, де є достатньо соковитих трав. Для районів інтенсивного землеробства з потужною кормовою базою, властивий молочно-м'ясний напрямок (корови становлять 40—50 % поголів'я). Він характерний для Лісостепу, частково Степу, гірських районів Карпат та Криму.

М'ясо-молочна спеціалізація скотарства збереглася у господарствах південно-східних частин посушливих областей (Миколаївської, Херсонської), степового Криму.